Системно-мовний та мовленнєво-функціональний підходи до вивчення складного речення з підрядним часу у сучасній французькій мові. Виокремлення ментально-мовно-мовленнєвого трину (Г. Гійом) у створенні речення-висловлення на просторі "оперативного часу".
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРеферована робота присвячена вивченню СР з підрядним часу в системі французької мови й дослідженню змін, котрі зазнає речення-знак у процесі функціонування в мовленні. Вивченню структурних, семантичних і прагматичних особливостей СР з підрядним часу у сучасному мовознавстві присвячено роботи вітчизняних і зарубіжних дослідників (Н.М.Корбозерова, П.М.Бокова, Л.В.Пономарьова, Н.В.Савельєва, Б.І.Садикова, A.Borillo). Поза увагою дослідників залишалося питання розташованності моделей СР з підрядним часу в центрі або на периферії функціонально-семантичного поля темпоральності; незясованим був семіотичний статус СР з підрядним часу в системі сучасної французької мови. Вищезазначені фактори й важливість вивчення СР з підрядним часу з позиції дихотомії мова/мовлення сприяли вибору теми дослідження. Мета роботи полягає у виявленні формально-синтаксичних і семантико-прагматичних особливостей СР з підрядним часу в системі сучасної французької мови та в мовленні.СР з підрядним часу сучасної французької мови у реферованій роботі розглядаються у двох аспектах: як структурно-семантична схема/модель, знак системи мови і як висловлення (В.Г.Гак, Г.Г.Почепцов). У романістиці, згідно з теорією психосистематики і психомеханіки Г.Гійома, дослідники розглядають мову як структуровану систему, що складається зі знаків, де кожен знак цієї системи посідає певне місце, а значить володіє системним мовним значенням (G.Guillaume, О.А.Реферовська, F.Tollis). СР з підрядним часу є знаком у системі французької мови, тому що будується відповідно до певної схеми і займає в цій системі визначене місце, а також має власне системне значення, яке реалізується в мовленні частково або повністю. Модель СР з підрядним часу “Р1 conjonction de temps Р2” в роботі вважається інваріантною для всіх висловлень, які описують різноманітні часові відношення між двома/кількома подіями. Мовленнєві варіанти цієї моделі співвідносяться з референтними ситуаціями, враховують характеристики ситуації мовлення, інтенції автора висловлення і позначають якесь одне конкретне часове відношення: одночасність, передування або слідування подій, що описуються.СР з підрядним часу у сучасній французькій мові тяжіють до стереотипності, тобто до використання однакових форм у тотожних ситуаціях, що наближає варіанти мовленнєвих висловлень до їх мовної інваріантної моделі. Пояснюється це тим, що у СР з підрядним часу за умов інтеграції мовних і мовленнєвих властивостей на просторі “оперативного часу” модель речення наповнюється лексичним змістом й оформлюється у складне речення згідно з інтенцією мовця. У мовленні між предикативними частинами СР з підрядним часу можуть встановлюватися смислові відношення, які відрізняються від темпоральних. Модель СР з підрядним часу “Р1 conjonction de temps Р2” в мовленнєвій актуалізації може виражати повний спектр темпоральних відношень референтної дійсності, тому вважається інваріантною. При реалізації моделі СР з підрядним часу з неспеціалізованими темпоральними сполучниками в мовленні часто спостерігається невідповідність між мовним (системним) темпоральним значенням речення та актуалізованим значенням висловлення, у звязку з чим реалізується непряма номінація залежних ситуацій та відношень між ними, коли темпоральні відношення ускладнюються іншими значеннями.