Поверхні валів і корпусів, що з’єднуються з підшипниками кочення. Діаметр доріжки кочення внутрішнього кільця підшипника. Різниця температур, яка компенсує натяг. Способи зменшення радіального биття вала. Регулювання зазору конічної роликовальниці.
Аннотация к работе
Складання з’єднання з підшипниками кочення До складених підшипників кочення висуваються такі вимоги: 1) легкість обертання підшипників від руки, а при робочій частоті обертання - відсутність окремих різких звуків на фоні рівномірного шуму; 2) перпендикулярність торцевих поверхонь кілець по відношенню до шийки вала чи осі отворів корпусу; 3) щільність прилягання зовнішнього кільця підшипника, закріпленого у вузлі, до упорного заплечика вала чи до упорного заплечика корпусу (внутрішнє кільце підшипника із затяжною втулкою повинно за допомогою гайки і конусної втулки бути щільно затиснутим на шийці вала); 4) відповідність величини осьових зазорів в радіально-упорних і упорних підшипниках розмірам, встановленим державним стандартом; 5) максимально допустима температура підшипника при нормальному навантаженні - 60 °C. Складання: 1) в залежності від виду з’єднання запресовують чи внутрішнє кільце на вал, чи зовнішнє в корпус, із застосуванням відповідно нагрівання та охолодження ?t ? ?/ad, де ?t - різниця температур, яка компенсує натяг; d - натяг; a - коефіцієнт лінійного розширення (для сталі a = 1,1•10-5 1/град); d - діаметр кільця.