Виникнення та етапи розвитку української фінансово-кредитної термінології. Термінологізація питань як результат вторинної номінації (семантичний спосіб творення термінів). Функціональний аспект інтерпретації кредитно-фінансових терміно-сполучень.
Аннотация к работе
Склад українсько-фінансової термінології Вступ Формування в України ринкових відносин, організація нових виробничих, комерційних і маркетингових структур, вихід підприємств на зовнішній ринок зумовлюють дедалі активніше оперування поняттями й термінами, властивими плановій економіці, частина з яких не втратила актуальності й у наші дні, а також новими категоріями і термінами, властивими економіці вільного підприємництва. Становлення української фінансово-кредитної термінології тісно пов’язане з історією розвитку суспільства протягом багатьох віків. Особливого розвитку української фінансово-кредитна термінологія набуває в кінці ХІХ на початку ХХ ст., що характеризується становленням мережі кредитно-фінансової інститутів, застосуванням кредитних союзів та створення фінансової науки як самостійної. З кожним роком українська ФКТ збагачується новими термінами, що групуються у праці, виданнях, словники. Насамперед, це праці з аналізу державної фінансово-бюджетної та фінансово-кредитної політики, діяльності багатьох фінансових установ, які з позиції сьогодення теж мають велике значення. управлінні Франко робив критичні огляди проектів та звітів державного бюджету. Уживані ним фінансово-кредитні терміни ілюструють шукання українських економістів мовних засобів для передачі наукових понять. В.І. Орловського та І.М. Шелудька (К,1925) До словника увійшло 3000 слів, з них понад 150 фінансово-кредитних термінів.