Функціональне призначення Священного казана, зумовлене його встановленням в місцевості Екзампай. Географічні орієнтири і топонімічні ознаки святилища, їхній концептуальний зв’язок зі скіфським тетрагоном і його центром. Визначення культу Бога війни Арея.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАЗахист дисертації відбудеться "28" вересня 2005 року о "14.00" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.01 при Центрі українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Дисертацію присвячено комплексному, теоретичному і експедиційному, дослідженню і перевірці даних “Скіфського логосу” (IV, 52;81) Геродота з його “Історій” з метою локалізації річки Екзампей та виявлення географічного розташування й призначення Екзампаю - головного культового центру Великої Скіфії. Ним виявилася вершина вододілу річок Чорний Ташлик і Мертвовод, позначена курганом з географічною міткою (висота 269 м) біля с. Наводяться докази реальності факту виготовлення і встановлення царем Аріантом в Екзампаї постійної сакральної памятки - великого Священного казана, подаються розрахунки його розмірів та кількості населення Великої Скіфії. В доведенні місцезнаходження сакрального центру Великої Скіфії в її географічному центрі даються грецькі і кельтські паралелі.Предметом дослідження є вивчення та історико-географічна інтерпретація даних IV книги “Історії” Геродота для локалізації Священної землі Екзампай як сакрального і географічного центру Скіфії, в якому цар Аріант встановив загальноскіфську памятку - великий Священний казан, та зясування, яке щорічне свято, і з яким ритуалом проводилося в цьому головному скіфському святилищі. Хронологічні межі дисертації - період становлення Скіфії як країни і держави - з VII ст. до н.е. і до середини V ст. до н.е., коли був створений “Скіфський логос”. знайти розвязок задачі про скіфський казан царя Аріанта і підрахунок кількості населення Скіфії, розкрити функціональне призначення Священного казана, зумовлене його встановленням в місцевості Екзампай, звязок з цією назвою; 11) вперше виявлено, що хоча “гіркота” води Екзампею пояснюється мінералізацією, вона мала й смертоносні радіоактивні домішки, що було причиною назви річки скіфською мовою ?дз?мп?й (Мертвовод) та гадки Вітрувія про поклади в її берегах сандараки (мишяку), як відомої отрути (явище радіоактивності в античні часи було невідоме); Проблема історичної географії України” - розглянуто методологічні питання звязку між задумом Геродота, змістом тексту і окремими даними, підкреслено виняткове культове значення святилища Екзампай у Великій Скіфії, роль у цьому великого Священного казана, встановленого за наказом царя Аріанта, розкрито його функціональне призначення; дана постановка і розвязки оберненої задачі підрахунку кількості населення за числом наконечників стріл, з яких був виготовлений казан; одержані реалістичні оцінки результатів першого “перепису” населення в давній Україні; проаналізовано географічні дані “Скіфського логосу”, визначено маршрут для пошуку місцевості Екзампай.