Роль та функції ударних і духових музичних інструментів скіфо-сарматських племен у контексті культури іраномовних кочівників Євразії. Семантична інтерпретація форм і декору шумових ударних інструментів в комплексах культово-обрядових сакральних предметів.
Аннотация к работе
Львівська національна музична академія ім.Здійснена семантична інтерпретація форм і декору шумових (ідіофони) ударних інструментів засвідчує їх єдність зі знаково-символічною системою, втіленою в комплексах культово-обрядових сакральних предметів іраномовних кочівників Євразії. Інформація про окремі знахідки музичних інструментів та їх зображень переважно міститься у фахових археологічних та історичних виданнях [4; 42-44, 7; 173-194, 10; 33-60, 16; 167-174, 18; 4252, 20; 139-150, 24], дослідженнях з історії та духовної культури ранніх кочівників Євразії [2; 23-28, 3;51-55, 21; 98-99, 22; 89-96] і залишаються невідомими широкому колу музикознавців. Пропорції, форма, види та тематика прикрас інструмента, відображали символіку та семантику культових обрядів і релігійно-міфологічних уявлень. У міфах дерево символізувало опору неба й сонця і водночас шлях між світами, де відбувалися контакти між людьми і богами. Існує думка, що цей інструмент виник у середовищі іраномовних кочівників степової зони Євразії, які першими почали застосовувати литаври під час бою, оскільки в музичній практиці давніх осілих іранських народів факт існування цього інструмента не засвідчений [16; 172].