Вивчення історичних об’єктів на основі архівних картографічних матеріалів. Програмне забезпечення для створення картографічної продукції. Технологічна схема розробки історичного ситуаційного плану "Брестська фортеця". Організація геоінформаційних робіт.
Аннотация к работе
6.2 Аналіз потенційних небезпек досліджуваного обєкта та ймовірність виникнення надзвичайних ситуаційСпільне вивчення серії різночасових карт дозволяє простежити зміну стану обєктів дослідження. Її визначають шляхом порівняння довжини ліній чи координат, виміряних на старих і сучасних картах. Проаналізуваши літературні джерела з даної тематики, можна виокремити наступні три групи спеціальних тематичних карт повязаних із збереженням, вивченням і використанням історичних памяток [3]: · карти розміщення памяток історії та культури; Першу групу складають карти розміщення памяток. Аналіз існуючих численних різновидів туристичних карт та карт памяток історії і культури дозволяє зробити висновок про їх недостатню інформативність.Тематичні карти - це карти, зміст яких розкриває певну тему, тобто відображають окремі елементи території та повязані з ними характеристики природних або суспільних явищ [4]. На тематичних картах зображуються, як правило, окремі елементи земної поверхні, що безпосередньо повязані з темою карти або потрібні для орієнтування за картою чи подання звязків певних явищ з їх просторовим розташуванням на поверхні землі. Карти суспільних явищ - це група тематичних карт, які відображають обєкти та події, повязані з існуванням та діяльністю людини. До цієї групи карт належать карти населення, карти обслуговування населення, економічні карти, карти політико-адміністративного устрою, історичні карти [4]. При складанні тематичних карт після нанесення елементів математичної основи на карту наносять базові топографічні дані: контури берегової лінії, обєкти гідрографії, якщо потрібно межі адміністративних одиниць, населені пункти та інші необхідні для карти відповідного типу загальні дані про місцевість.За призначенням і можливостями програмні пакети ГІС можна розділити на декілька основних груп [6]: · перша група - це програми для векторизації карт, тобто створення з растру векторної карти з подальшим присвоєнням основної атрибутивної інформації та класифікації картографічних даних. Якщо при розробці цифрових карт є потреба використання даних космічної зйомки та аерофотознімків їх обробки і трансформації для цих задач існують більш потужні засоби, зокрема пакети Imagine Professional, Imagine Essentials, Imagine Agvantage фірми Erdas, Inc. MAPINFO Professional - це повнофункціональна інструментальна геоінформаційна система, яка дозволяє створювати, редагувати, зберігати й обробляти інформацію про картографічні обєкти. У вікні «Карта» за допомогою відповідних інструментів можна редагувати і створювати картографічні обєкти, виконувати масштабування, змінювати проекцію. Для створення і роботи з картами у MAPINFO Professional можна використовувати растрові файли у форматах: GIF (Graphics Interchange Format), JPG (JPEG format), TIFF (Tagged Image File Format), PCX (ZSOFT Paintbrush), BMP (Windows Bitmap), TGA (Targa), BIL (SPOT satellite), SID (MRSID), PGN (Portable Network Graphics), WMF (Windows Meta File), PSD (Photoshop 3.0) та векторні дані у форматах інших геоінформаційних систем: DXF, DWG, ARC/INFO E00, ESRI SHAPE, Atlas GIS, Intergraph/MICROSTATION DGN, ASCII (MIF, MMI, MBI) [7].Згодом виникла необхідність в укріпленні західних кордонів держави, тому в 1830 році був погоджений план будівництва Брестської фортеці, який розробили воєнні інженери: генерали К.І. Спочатку були створені тимчасові земляні укріплення, а перший камінь в підвалини фортеці було закладено 1 червня 1836 року. Фортеця складалася з Цитаделі та трьох широких укріплень, що утворювали головну фортифікаційну огорожу та прикривали Цитадель, на півдні - Волинське кріплення, на заході - Тереспольське укріплення, на сході та півночі - це Кобринське укріплення. А з зовнішнього боку фортеця була захищена бастіонним фронтом - це фортифікаційна огорожа, земляний вал з цегляними казематами всередині, що зводиться на кутах фортечної огорожі для вогневого захисту фортечних мурів і обстрілу місцевості перед укріпленням [9]. Кобринське укріплення складалося з чотирьох бастіонних фронтів з трьома равелінами - це фортифікаційна споруда трикутної форми, яке розташовувалося перед куртиною попереднього фортифікаційного рову в проміжках між бастіонами, що слугує для перехресного обстрілу [9], та трьома редюїтами - це внутрішнє укріплення, споруджене в замкнутих укріпленнях для їх посилення та бою всередині [9].Зміна ставлення та поглядів суспільства до збереження й охорони памяток історико-культурної спадщини привернуло більше уваги до карт відповідного змісту. Матеріали історичних та архітектурних досліджень здебільшого відображаються на дрібномасштабних тематичних картах, до яких відносять карти культури, науки й освіти, памяток історії. Результати аналізу різночасових карти завжди були однією з найважливіших складових будь-якого історичного дослідження. Спільне вивчення серії таких карт дозволяє не тільки простежити зміну обєкта дослідження, а й відобразити його сучасний стан.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. Теоретичні основи картографування обєктів історичного середовища
1.1 Методи вивчення історичних обєктів на основі архівних картографічних матеріалів
1.2 Теоретичні засади побудови тематичних карт
1.3 Аналіз програмного забезпечення для створення картографічної продукції
Розділ 2. Інформаційне забезпечення для створення історичного ситуаційного плану «Брестська фортеця»
2.1 Історична довідка про обєкт дослідження
2.2 Джерела отримання даних для створення тематичних карт історичного спрямування
2.3 Огляд існуючих картографічних матеріалів на обєкт дослідження
Розділ 3. Експериментальні дослідження
3.1 Аналіз вхідних архівних та сучасних даних дистанційного зондування землі для створення ситуаційного плану «Брестська фортеця»
3.2 Технологічна схема створення історичного ситуаційного плану «Брестська фортеця»
3.3 Методика створення історичного ситуаційного плану «Брестська фортеця»
3.4 Компонування історичного плану та підготовка карти до друку
Розділ 4. Техніко-економічне та організаційне обґрунтування геоінформаційних робіт
4.1 Організаційна структура топографо-геодезичного підприємства. Приватне підприємство «Землевпорядна агенція «Експерт»
4.2 Ціноутворення
4.3 Кошторис виконаних робіт
Розділ 5. Охорона праці
5.1 Організація умов праці на території обєкта дослідження
5.2 Організація умов праці при камеральних роботах