Розроблення системи комплексної клінічної, соціально-психологічної оцінки осіб із психічними розладами й удосконалення принципів військово-медичної експертизи, психопрофілактики і психофізіологічного добору співробітників Міністерства внутрішніх справ.
Аннотация к работе
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇСистемно-структурний аналіз психічних розладів і особливості військово-медичної експертизи у співробітників правоохоронних органів. Розроблено концептуальну модель їх психопрофілактики і військово-медичної експертизи. Вивчено структуру і поширеність психічних розладів у співробітників міліції, у тому числі, що визначаються специфікою роботи у правоохоронних органах, тактика їхнього психіатричного огляду і військово-лікарської експертизи. Результати проведеного дослідження дозволили сформулювати й обґрунтувати основні напрямки істотного удосконалювання правового і соціального захисту співробітників органів внутрішніх справ, які перенесли психічні розлади.Наукові аспекти цієї проблеми охоплюють широке коло питань: від розробки концептуальних підходів до оцінки психічного здоровя співробітників ОВС до вироблення клінічних і психолого-психофізіологічних критеріїв їхньої професійної придатності (Г.С. Ці напрямки знайшли відображення в дослідженні клінічних проявів психічних розладів, що найбільш часто зустрічаються у працівників правоохоронних органів, зокрема, посттравматичних стресових розладів (П.В. Однак вивченню клінічної і клініко-психологічної специфічності широкого спектра психічних розладів, що виявляються у співробітників правоохоронних органів, а також особливостей експертної тактики при цих станах, приділялося недостатньо уваги, хоча в останні роки і спостерігається позитивна тенденція в цій області. Ціль роботи - на основі системно-структурного аналізу психічних розладів розробити систему комплексної клінічної, соціально-психологічної оцінки осіб із психічними розладами й удосконалити принципи військово-медичної експертизи, психопрофілактики і професійного психофізіологічного добору співробітників МВС. Вивчено структуру і поширеність психічних розладів у співробітників ОВС, у тому числі роботи, що визначаються специфікою, у правоохоронних органах, тактика їхнього психіатричного огляду і військово-лікарської експертизи, проаналізовані дані про вплив тривалості роботи в умовах хронічного емоційного стресу і рівня стресостійкості співробітників міліції на ймовірність виникнення психічних розладів.Аналіз джерел медичної інформації свідчить, що діяльність відомчої психіатричної служби системи МВС, залишаючись дещо ізольованою від “цивільної” психіатрії, не має ні своєї концептуальної основи, ні науково обґрунтованих підходів до практичної реалізації специфічних психолого-психіатричних проблем, що виникають на різних етапах професійної діяльності співробітників міліції. Сучасні наукові дослідження в цій області не дають чіткого уявлення про поширеність, клінічну структуру і специфічні особливості психічних розладів і змін особистості у співробітників правоохоронних органів, не розглядаються механізми їхнього формування, питання психопрофілактики і військово-медичної експертизи. Саме тому почате дисертаційне дослідження присвячене обговоренню основних положень висунутої теоретичної моделі системно-структурного вивчення клініко-психопатологічних розладів, що виникають у співробітників ОВС на різних етапах їхньої професійної діяльності. За віком всі обстежені цієї групи розподілилися в такий спосіб: до 30 років - 67 чоловік (28,9%), 31-44 роки - 86 чоловік (37,0%), 45 років і більше - 79 чоловік (34,1%). У цю групу ввійшли особи зі стажем роботи 10-15 років (68 чоловік) і більш 20 років (64 особи).У осіб, що звільняються з правоохоронних органів за вислугою років і роботи, що мають значний стаж, в умовах напруженої професійної діяльності, найбільш характерними порушеннями психічної сфери були невротичні розлади, у т.ч. неврастенічний синдром (30,2%) і розладу адаптації (36,2%), а також неврозоподібні розлади (33,6%). У 11,4% пацієнтів ці порушення сполучилися із соматоформними розладами, що, як правило, було відображенням найбільшої значимості проблем у їх соціальному і сімейному функціонуванні. При дослідженні співробітників спецпідрозділів міліції, що працюють в умовах хронічного стресу, було виділено кілька типів стійких змін особистості (відхилень від загально-типових стандартів): астенічний (35,0% випадків), тривожний (27% випадків), соматоформний (23% випадків) і дисфоричний тип (15% випадків). Вивчення механізмів несприятливої динаміки стійких змін особистості в співробітників спецпідрозділів міліції показало, що при станах декомпенсації, у порівнянні з групою здорових співробітників і особами з компенсованими формами СИЛ, спостерігалися значне збільшення показників по більшості шкал тесту Ямпольского (нейротизм (8,7±0,8 бала; р<0,05), психотизм (7,7±0,9 бала; р<0,05), депресія (9,5±1,1 бала; р<0,05), загальна активність (2,2±0,4 бали; р<0,05) і ін.), високий рівень ситуаційної і невротичної тривоги зі значно вираженою незадоволеністю життям, роботою і порушенням продуктивної діяльності, а також низькі показники соціальної адаптації.