Форми соціальних відносин між народом та владою. Аналіз функціонування адміністративно-територіального управління в Україні. Сутність та природа існування самоорганізаційних систем. Визначення та розмежування суб’єкта й об’єкта в управлінській системі.
Аннотация к работе
Системний підхід до дослідження адміністративно-територіального устроюЯкщо особливості функціонування територіального управління в Україні охоплюють конкретно історичний контекст розвитку державного управління, географічні особливості території держави, а також геопросторовий розвиток її продуктивних сил і виробничих відносин, то теоретичний аспект організації системи адміністративно-територіального устрою розкриває загальні закони та закономірності раціонального територіального управління. Насамперед систему адміністративно-територіального устрою доцільно розглядати як підсистему суспільства загалом. Наврузов доводить, що суспільство визначається для індивіда тією системою, “в межах якої його взаємодія з іншими індивідами виступає як необхідні умови власного існування та розвитку. У суспільстві система вищого рівня ставить перед цією системою цілі, задачі, видає ресурси, встановлює обмеження (терміни, ресурси, нормативи тощо). Долішній під системою пропонує розуміти поєднання обєктів, явищ, процесів (з притаманними ним властивостями й відносинами) з упорядкованими взаємними звязками, що надає такому поєднанню нових якостей цілісності, яка формується завдяки наявності єдиної для всього поєднання мети та функцій, що були відсутні в окремих обєктів-елементів до обєднання, автономності, під якою розуміється прагнення до більшої внутрішньої впорядкованості, до заповнення пустот, що сформувалися внаслідок “відсутності” певних елементів і функцій, стійкості, яка представлена прагненням до збереження статус-кво або до такого розвитку структури, що забезпечує здійснення системою генералізованої функції [11].Параметри ефективності адміністративно-територіального устрою визначаються не лише географічними характеристиками, а й загальносвітовими тенденціями у розумінні суті і завдань державно-управлінського процесу.