Вивчення системного підходу до опрацювання проблем, пов’язаних з управлінням освітою. Висвітлення залежності ефективності управлінської діяльності від фундаментальності її наукових засад. Тлумачення поняття "управління" з точки зору різних наук.
Аннотация к работе
На основі аналізу показано, що при вельми потужній загальнонауковій розробці системного підходу в опрацюванні проблем, повязаних з управлінням освітою, помітна тенденція до виокремлення його певних аспектів у якості основоположних, проте поза увагою залишається загальний потенціал системного методу. The analysis shows that the most powerful general development of a systematic approach to exploring issues related to the management of education, a tendency towards separation of its specific aspects as fundamental, but overlooked is the overall potential systematic method.Державне управління освітою в країнах світу розвивається і трансформується в нових умовах, на зміну централізованому жорсткому адміністративному контролю приходить гнучке управління автономними навчальними закладами, а вплив на їх діяльність здійснюється за допомогою різних організаційно-економічних методів та інструментів. Це потребує вдосконалення механізму державного управління освітою, зокрема розробки принципово нових підходів до форм і методів управління; визначення науково обґрунтованих нормативно-правових аспектів державного регулювання.Кібернетикою встановлено, що управління здійснюється не у всіляких, а лише у вельми складних рухливих системах, яким притаманна багата мережа нелінійних причинно-наслідкових залежностей як динамічного, так і статичного порядку, в системах, які здатні в межах основної якості переходити з одного стану в інший. З огляду на це, управління розглядається як властивість, що внутрішньо притаманна суспільству на будь якому етапі його розвитку; така властивість, має загальний характер і витікає з системної природи суспільства, колективістської праці людей, з необхідності спілкуватися у процесі праці та життя, обмінюватися продуктами своєї матеріальної та духовної діяльності [5]. У теорії управління освітою поняття «управління» зазвичай розглядається як процес, як організація, як система [3]. Управління як процес передбачає взаємоповязану сукупність циклічно повторюваних процесів вироблення й впровадження рішень, що орієнтовані на стабільне функціонування системи освіти у цілому та її основних складових. У доступних нам наукових джерелах з управління термін «система» має переважно такі тлумачення: система є дещо ціле, абстрактне або реальне, що складається із взаємоповязаних та взаємодіючих частин; система - це набір обєктів, які мають дані властивості, та звязки між обєктами й їх властивостями; система - це сукупність обєктів, які поєднані регулярною взаємодією або взаємним звязком; система - взаємоповязаний комплекс функціонально співвіднесених компонентів.Таким чином, проведений аналіз існуючих позицій щодо доцільності використання певних підходів в управлінні освітою показав, що застосування лише будь-якого одного з них для цілей системного дослідження не може дати істотного ефекту. Це можливо аргументувати, по-перше, переважно декларуванням зорієнтованості зазначених підходів на досягнення цілей розвитку суспільства; по-друге, неопрацьованістю проблеми взаємодії в управлінській вертикалі (досліджується переважно управління закладами освіти); по-третє, фрагментарно представленою рівневою специфікою управління освітою; по-четверте, відсутністю критеріальної бази щодо оцінки ефективності управління освітою у сучасних умовах на всіх його рівнях.