Інформаційно-управлінська модель процесу реагування на тривожний виклик. Комплексний підхід щодо мінімізації часу оперативного реагування. Модель для оцінки ефективності вибору пожежної частини. Вплив людського фактору в процесі надзвичайної ситуації.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ РЕАГУВАННЯ НА ВИКЛИК ПІДРОЗДІЛІВ РЕГІОНАЛЬНОЇ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИНауковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Парамуд Ярослав Степанович, Національний університет "Львівська політехніка", доцент кафедри електронних обчислювальних машин, заступник директора інституту компютерних технологій, автоматики та метрології. Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Ткаченко Роман Олексійович, Національний університет "Львівська політехніка", професор кафедри автоматизованих систем управління; кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Опотяк Юрій Володимирович, Державний науково-дослідний інститут інформаційної інфраструктури Держкомзвязку та інформатизації України і НАН України, провідний науковий співробітник. Захист відбудеться 05.07.2005 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К35.052.14 Національного університету "Львівська політехніка" (79013, м.Спостерігається тенденція до зростання впливу факторів, які сприяють виникненню і збільшенню кількості пожеж, аварій техногенного характеру, інших надзвичайних ситуацій (НС). Проте, недостатньо глибоко проведений аналіз і оптимізація процесу управління оперативною роботою (оперативного управління) підрозділів оперативно-рятувальної служби, в тому числі процесу оперативного реагування на виклик і, зокрема, таких задач як виїзд та рух підрозділів до місць виникнення НС, інформаційна підтримка підрозділів, які виїхали і які працюють на місцях виникнення НС. Мета досягається розвязанням таких задач: - дослідження процесу функціонування підрозділів оперативно-рятувальної служби при реагуванні на надзвичайні ситуації та їх ліквідації, аналітичний огляд використання засобів інформаційно-компютерної підтримки цього процесу; вдосконалено метод вибору пожежної частини для реагування на тривожний виклик із використанням зонного розподілу території обслуговування пожежних частин та на основі аналізу завантаженості пожежних частин викликами, використання якого дає можливість зменшити до 6 % середньостатистичний час оперативного реагування на виклик; У роботах, написаних у співавторстві, дисертантові належать: [4] - аналіз напрямків застосування інформаційних технологій для підготовки фахівців для оперативно-рятувальної служби; [5] - визначення, аналіз та обґрунтування основних факторів впливу на показники оперативної діяльності підрозділів оперативно-рятувальної служби; [6] - методика покращення якості тактичної підготовки керівників ліквідації надзвичайних ситуацій; [7] - розробка структури автоматизованої системи управління пожежною частиною, аналіз потоків інформації, визначення структури інформації; [8, 14] - системний аналіз процесу проходження виклику підрозділів пожежно-рятувальної служби до місця виникнення надзвичайної ситуації, основні залежності та напрямки мінімізації часових затрат від моменту отримання виклику до початку ліквідації надзвичайної ситуації; [9] - структура імітаційної моделі оцінки ефективності методу вибору пожежної частини, яка буде надсилати свої підрозділи при реагуванні на надзвичайну ситуацію, та її програмна реалізація; [10] - розробка алгоритмічного та програмного забезпечення для оцінки якості підготовки фахівців для підрозділів оперативно-рятувальної служби; [12, 13] - аналіз потоків інформації та задач, які вирішуються з інформаційно-компютерною підтримкою.Запропонована змістовна постановка задачі: створити такі засоби, які забезпечать найкращу якість процесу реагування на виклик. Показано, що узагальненим показником ефективності цього процесу є час оперативного реагування, тобто час від моменту надходження виклику про НС до початку ліквідації НС. На основі системного аналізу процесу оперативного реагування підрозділів ОРС на НС проведено його функціональну декомпозицію та визначено основні задачі СОУ ОРС, до яких відносяться: визначення оптимального складу сил та засобів, які залучаються до ліквідації НС; забезпечення швидкого прибуття підрозділів до місця НС; забезпечення достовірною оперативною інформацією підрозділів та відповідальних осіб, які забезпечують ліквідацію НС. Час реакції підрозділів ОРС на пожежу чи іншу НС визначається часом, який проходить з моменту надходження повідомлення до моменту прибуття підрозділів на місце НС. 6): , , де - час проходження повідомлення від особи, яка здійснює виклик, до диспетчера; - час, який витрачає диспетчер на прийняття рішення (перевірка дійсності адреси, вибір ПЧ); - час, який витрачається диспетчером на передачу повідомлення черговому телефоністу ПЧ; - час, який витрачається на передачу повідомлення від телефоніста до ПА і пошук адреси та вибір маршруту руху.На основі системного аналізу процесу реагування підрозділів ОРС на виклики запропоновано комплексний підхід щодо мінімізації часу оперативного реагування, що дозволяє зменшити його не менше ніж на 13 % у порівнянні з існуючими підходами та забезпечує зменше