Сутність державної соціальної політики, її спрямування на регулювання відносин між основними групами в суспільстві. Аналіз концепцій, що її пояснюють, у межах системної парадигми. Визначення її базових характеристик: суб’єктів, об’єктів і каналів впливу.
Аннотация к работе
Системний аналіз концепцій державної соціальної політикиУ найбільш поширеному варіанті соціальна політика розглядається як складова державної політики, спрямована на регулювання відносин в суспільстві в інтересах основних соціальних груп та у контексті довгострокових цілей усього суспільства. Держава як система найвищого рівня, реалізуючи у тому або іншому ступені принципи соціальної справедливості, формує соціальну політику. Яременко, що соціальна політика як будь-яке системне явище повинна розглядатися за такими елементами, як субєкти, що розробляють та впроваджують заходи соціальної політики; об’ єкти, які підлягають впливу, та канали впливу субєктів на обєкти [3]. Баркера соціальна політика визначається як діяльність суспільства, що формує спосіб, за допомогою якого воно втручається та регулює відносини між індивідуумами, групами, громадами, соціальними інститутами [7, с. Якщо обєктом вважати суспільні відносини,а субєктом політики усе суспільство, то не зрозуміло, за яких умов, у якому ступені, та за рахунок яких каналів реалізується соціальна політика.