Системність та синергетизм як основа реалізації випереджальних стратегій поведінки особистості в умовах трансформаційних змін сучасного соціуму - Статья
Дослідження соціальної ситуації в Україні. Розкриття принципів синергетизму. Формування адаптивної випереджальної стратегії поведінки людини. Вивчення психологічної компетентності особистості. Регулювання власних емоцій та планування майбутнього.
Аннотация к работе
Системність та синергетизм як основа реалізації випереджальних стратегій поведінки особистості в умовах трансформаційних змін сучасного соціумуЯк відомо, зрозуміти особистість поза ситуації, в якій вона перебуває, не уявляється можливим, оскільки між людиною та умовами її життя існує нерозривний звязок. Крім цього, такі характеристики, як здатність орієнтуватися в ситуаціях життєвих змін, сформовані адаптивні випереджальні стратегії поведінки, стратегії планування майбутнього, гнучкість особистості, соціально-психологічна компетентність сприяють успіху особистості. Не випадково, що останнього часу в психології все більше уваги надається вивченню та формуванню соціально-психологічної компетентності особистості, вмінню адекватно оцінювати ситуацію та свої можливості, рівень домагань, здатність прогнозувати свою поведінку, регулювати власні емоційні стани тощо. Встановлено, що переважна більшість досліджень в психології спрямовані на пояснення, прогнозування та розвиток у особистості цілеспрямованих змін в процес її поведінки. Зясовано, що процес взаємодії особистості та ситуації має враховувати такі когнітивні процеси: оцінка актуальної ситуації; антиципація та оцінка наслідків ситуації; самооцінка досягнутих результатів.Отже, усвідомлення особистістю власного буття, передбачення та прогнозування майбутнього створює у субєкта стан готовності діяти, адекватно цьому усвідомленню - саме це, на нашу думку, становить механізм випереджальної стратегії поведінки особистості. Реалізація системного підходу спирається на положення про те, що категорія взаємодії становить основу будь-якої психологічної системи, що із самої суті психічних явищ випливає необхідність сполучення декількох планів аналізу, що першим кроком у цьому напрямку повинна бути систематизація і класифікація даних, виявлення їх звязків і розробка перехідних концепцій або «концептуальних мостів», що накопичуються в різних психологічних дисциплінах. Самоорганізуюча система поведінки особистості в ситуації життєвих змін виступає провідним фактором саморегуляції динамічних систем іншого рівня.