Особливості обчислення часу починаючи від стародавніх часів і до наших днів у різних країн та народів. Аналіз проблем створення універсального календаря. Рекомендації щодо вдосконалення системи відліку часу в Україні та у світовому масштабі в цілому.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет ім. Шевченка Фізичний факультет, кафедра астрономії Дипломна робота Тема: Системи лічби часу Виконав: студент V курсу Група 114 ФА Москвітін Сергій Київ 2010 План Вступ 1. Календар 2. Календарна ера, початок відліку років 3. Безперервний лік діб 4. Годинні пояси. Лінія зміни дат 5. Пересічний громадянин практично не переймається даним питанням: о котрій годині йти на роботу чи на службу - вирішує керівництво, який час - правильний, чи не зовсім, встановити на території тої чи іншої держави - вирішать за тебе сильні цього світу, які в більшості випадків не мають елементарних знань в астрономії. Навіть діти мені іноді ставлять запитання, чому, наприклад, в місяцях різна кількість діб, чому місяць лютий є “куцим”, тобто містить найменшу кількість днів (28 у простому і 29 у високосному році), чому кожен рік, місяць і квартал починаються не в один день тижня, та ще дуже багато “чому”. Хоча на одне таке “чому” можна відповісти цілком конкретно: римський імператор Гай Юлій Цезар і поготів “обділив” цей місяць, “надавши” йому 29 діб у простому році та 30 у високосному. Через це Юлій Цезар постановив перенести початок року на 1 січня, але той факт, що 366-й день повинен вводитись у високосних роках в кінці року, імператор забув.