Дослідження тенденцій та закономірностей становлення та розвитку системи забезпечення зобов"язань у Стародавньому Римі. Аналіз спеціальних речових та особистих гарантій виконання зобов"язань, якими була компенсація завданої невиконанням договорів шкоди.
Аннотация к работе
Спеціальність: 12.00.01 - теорія та історія держави і права, історія політичних і правових ученьЗахист відбудеться “5” жовтня 2001 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, М.Одеса, вул. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м. З урахуванням цієї обставини розглянуто загальний перебіг розвитку зобовязань, а також засобів забезпечення їхнього виконання протягом розвитку римського права. The state of original sources and the studying of this problem in works on history and law have been analyzed, and it has been also shown that the complex studying of corresponding institutes hasnt taken place yet. В диссертации проанализированы особенности развития правопонимания на разных этапах развития римского права; рассмотрены особенности санкций, которые принимались к нарушителям договорных обязательств, соотношение сакрального и светского, публичного и частного права; рассмотрен генезис системы способов обеспечения договорных обязательств в раннем римском праве и дана правовая оценка; определена тенденция развития этой системы на протяжении трансформации римского права от права гражданского до права частного и публичного; рассмотрены способы обеспечения исполнения договоров в римском частном праве и дана правовая оценка их сущности.Визначаючи зобовязання як правовий звязок між субєктами права, внаслідок якого одна особа (боржник) повинна щось дати, зробити або надати іншій особі (кредитору) під загрозою застосування у випадку невиконання цього обовязку засобів судового примусу, римські юристи вбачали суть їх "не в тому, щоб зробити якийсь предмет або сервітут нашим, але в тому, щоб зобовязати іншого дати нам щось, або зробити, або надати (залишити, розвязати)" (Д. 44.7. У римському праві була розроблена ефективна система забезпечення належного виконання договірних зобовязань, що була спрямована в першу чергу на захист інтересів кредитора і, як правило, на стимулювання боржника до виконання зобовязань шляхом впливу на його майнову сферу. Разом з тим, у підходах до оцінки окремих засобів забезпечення, визначення характеру їхнього взаємозвязку, значення різноманітних їхніх форм на різних етапах розвитку суспільства і права існують розбіжності. Обраний напрямок дослідження є складовою частиною досліджень провідної фундаментальної наукової школи Одеської національної юридичної академії "Проблеми розвитку держави і права України в умовах ринкових відносин" і повязаний з планом науково-дослідної роботи кафедри історії держави і права Академії на 1998-2000 pp. за темою "Загальна історія держави і права України у системі вищої юридичної освіти" (затверджено на засіданні кафедри історії держави і права, протокол № 8 від 23.01.1998р.), а також з планом науково-дослідної роботи кафедри цивільного права на 1998-2000 pp. за темою: "Вдосконалення цивільного права України. Історичний метод слугував, головним чином, інструментом зясування характеру закономірностей і тенденцій розвитку інституту забезпечення належного виконання зобовязань у контексті загального розвитку права у Стародавньому Римі; метод порівняльного аналізу використаний при зясуванні особливостей та відмінностей системи забезпечення належного виконання зобовязань на різних етапах розвитку цього інституту, а також для порівняння його у римському праві та праві України; метод логічного (догматичного) аналізу дав змогу зясувати принципи побудови та сутність норм римського права, присвячених вирішенню питань забезпечення належного виконання зобовязань."Розвиток системи договірних зобовязань у римському праві" звертається увага на ту обставину, що характерними рисами контрактного права раннього періоду було те, що:усі контракти суто формальні; відомі відмінності між ними визначаються не змістом, а формою; усі вони односторонні - одна сторона має тільки права, а інша - тільки обовязки; усі вони забезпечені позовним захистом, оскільки є контрактами цивільного права і породжують цивільні зобовязання; виконання зобовязань забезпечується загрозою кари Богів, а також впливом на особу боржника. У цей період складається поняття контракту, під яким розуміють угоду (домовленість) сторін, спрямовану на встановлення цивільних прав і обовязків, забезпечену позовним захистом . "Трансформації поглядів римських юристів на характер забезпечення належного виконання договірних зобовязань" зазначається, що на підставі аналізу юридичних джерел можна зробити висновок, що на першому етапі розвитку договірного права головними засобами забезпечення виконання угод були вплив на особу боржника (увязнення тощо) та забезпечення інтересів кредитора за рахунок самозакладу боржника. Забезпечення належного виконання контрактів досягається або шляхом застосування універсальної міри впливу і захисту - компенсації інтересу кредитора за рахунок боржника, що порушив зобовязання, або шляхом використання