Вивчення вегетативного гомеостазу, емоційно-особистісних, когнітивних порушень. Виявлення та аналіз порушень церебральної гемодинаміки та особливостей ауторегуляції мозкового кровотоку, які розвинулися на тлі рефлекторних м’язово-тонічних синдромів.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукРобота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України. Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Морозова Ольга Григорівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри рефлексотерапії. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Міщенко Тамара Сергіївна, ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України», завідувач відділу судинної патології; Захист дисертації відбудеться «24» листопада 2010 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 64.566.01 при ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України» (61068, м.Харків, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України» (61068, м.Харків, вул.Численні епідеміологічні дослідження, які проведені в різних країнах та континентах, показують, що епізоди мязово-скелетного болю протягом життя виникають у 60-85 % населення, а близько 20 % осіб мають біль хронічного характеру (Карлов В.А., 2002; Баринов А.Н., 2003; Попелянский А.Я., 2003; Міщенко Т.С., 2008; Мачерет Є.Л., 2009; Зозуля I.С., 2009; Дзяк Л.А., 2009; Rubin D.I., Zhu K., 2007; Simons D.G., 2008). Широке розповсюдження мязово-скелетного болю та висока інвалідизація осіб працездатного віку внаслідок больових мязово-тонічних синдромів згідно з епідеміологічними дослідженнями дали підставу експертам ВОЗ оголосити 2000-2010 рр. декадою кістково-суглобових хвороб (The Bone and Joint Decade 2000-2010 гг.), причому біль у спині та дитячі мязово-скелетні порушення є двома з пяти пріоритетних напрямків. За даними матеріалів 13 Всесвітнього Конгресу, присвяченого болю (Монреаль, 2010), захворювання мязово-скелетної системи порівнюють з епідемією, зважаючи на друге місце за кількістю звертань до лікаря після гострих респіраторних захворювань (Павленко С.С., 2008; Есин Г.Г., 2008; Breivik H., 2006; Яхно Н.Н., 2010; Blyth F.M., 2010). Мязово-скелетні больові синдроми можуть спостерігатися як незалежні від вертеброгенної патології (первинна міофасціальна дисфункція), так і ускладнювати практично будь-який вертеброгенний біль (вторинна міофасціальна дисфункція), а в основі їх патогенезу та розвитку больового синдрому лежить мязовий спазм, що і проявляється рефлекторними мязово-тонічними синдромами (Попелянский Я.Ю., 1997; Стояновский Д.Н., 2002; Губенко В.П., 2004; Иваничев Г.А., 2008; Лиев А.А., 2009; Епифанов В.А., 2004; Фергюсон Л.У., Гервин Р., 2008; Farina D., 2008; Falla D., 2008). В цілому, лікування рефлекторних мязово-тонічних синдромів будується на принципах комплексного використання терапевтичних засобів з урахуванням патогенетичних факторів та саногенетичних механізмів захворювання (Антонов И.П., 1986; Шкробот С.І., Попелянский Я.Ю., 1986; Самосюк І.З., 2008; 2009; Козьолкін О.А., 2010).Пацієнти були розподілені залежно від локалізації РМС (біль у шиї та плече-лопатковій ділянці - 165 пацієнтів; біль у ділянці грудної клітки - 63 хворих; біль у ділянці попереку та нижніх кінцівок - 129), тривалості (гострий ноцицептивний біль - 159 пацієнтів, хронічний ноцицептивний біль - 198 пацієнтів) та виразності мязового синдрому (три ступеня виразності). Пацієнти всіх груп мали в основному середній (помірний) ступінь виразності больового синдрому (40-79 мм): 75 % хворих - при локалізації РМС у ділянці мязів шиї та плечового пояса; 85 % - у ділянці тулуба; 70,5% - в ділянці попереку та нижніх кінцівок. Аналіз патобіомеханічних порушень, виявлених при візуально-пальпаторній діагностиці, показав, що всі 100 % пацієнтів з локалізацією РМС в ділянці шиї та плечового пояса мали неоптимальний руховий стереотип та рефлекторний постуральний дисбаланс мязів (функціональна слабкість трапецієподібного та грудино-ключично-сосцеподібного мязів з одного боку, функціональна слабкість дельтоподібного мяза, гіпертонус трапецієподібного мяза, вкорочення довгої голівки трьохголового мяза плеча, великого круглого мяза; вкорочення підостного, малого коловидного, трьохголового мяза плеча, малого грудного мяза; вкорочення передньої порції дельтоподібного, трьохголового, надостного, клювоподібно-плечового мязів, мязів, що піднімають лопатки). Така ж закономірність спостерігалася і при локалізації больового синдрому в поперековій ділянці та нижніх кінцівках - тобто 100 % пацієнтів мають рефлекторний постуральний дисбаланс мязів не тільки в поперековій ділянці, але і в інших регіонах тіла: в ділянках шиї та грудної клітки, що вочевидь і пояснює наявність поєднання больових синдромів різної локалізації та появу неспецифічних неврологічних синдромів, традиційно повязаних з шийним рівнем, у хворих з РМС в поперековій ділянці (головний біль, атаксія, порушення гемодинаміки та ін.) (табл.