Визначення показників фізичної підготовленості та морфофункціонального стану важкоатлетів на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей та збереження досягнень. Обґрунтування методики відбору найближчого резерву до збірної команди України.
Аннотация к работе
Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спортуВ олімпійських видах спорту до теперішнього часу залишається досить актуальною проблема відбору найближчого спортивного резерву до головних змагань олімпійського циклу [С.М. Останніми роками в Україні сформовано досить ефективну систему підготовки та відбору важкоатлетів високого класу, особливо на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей. Разом із цим, систематичне розширення кола претендентів на загальнокомандну перемогу на Іграх Олімпіад, зростання рівня конкуренції у боротьбі за призові місця, внесення до програми Ігор Олімпіад жіночої важкої атлетики, в якій досягнення наших спортсменок ще далеко не досягають до результатів лідерів, суттєва диспропорція досягнень важкоатлетів України в окремих вагових категоріях, випадки отримання нульових оцінок на міжнародних змаганнях не залишають сумнівів в актуальності пошуку шляхів подальшого вдосконалення системи відбору найближчого резерву до головних змагань олімпійського циклу. Вивчення та аналіз передової практики спорту вищих досягнень свідчить про широке використання модельних характеристик найсильніших спортсменів світу в процесі вдосконалення системи відбору та підготовки провідних важкоатлетів світу. Передбачається, що на засадах науково-аналітичного аналізу шляхів і принципів комплектування збірних команд, а також розроблених модельних характеристик найсильніших важкоатлетів світу визначатимуться основні шляхи вдосконалення системи відбору важкоатлетів України до головних змагань олімпійського циклу.У цьому розділі аналізуються система відбору в теорії та практиці спорту вищих досягнень, динаміка результатів у висококваліфікованих спортсменів, розглядається проблема визначення модельних характеристик змагальної діяльності, спеціальної фізичної підготовленості та моделей морфофункціонального стану, критерії перспективності кваліфікованих спортсменів та їх відбору до головних змагань річного макроциклу. Було опрацьовано результати змагальної діяльності важкоатлетів, більше як на 20 Іграх Олімпіад, 60 чемпіонатах світу, Європи та України. Дослідження здійснювалися в три етапи: І етап (1996-1997 рр.) - здійснювалося збирання матеріалів щодо тенденцій розвитку важкої атлетики в світі, Україні, принципів формування збірної команди України. Аналіз міжнародних змагань свідчить, що кількість спортсменів, які беруть участь в них, постійно зростає: на чемпіонаті світу 1993 року брало участь 196 важкоатлетів і 94 важкоатлетки, а у 1999 році - відповідно 380 і 231. Нами також розглянуто V етапів формування збірної команди України з важкої атлетики, розділених в історичному аспекті: І етап - від першого міжнародного старту важкоатлетів України в 1946 році до 1951 року; ІІ етап - від участі збірної команди СРСР вперше на Іграх XV Олімпіади до 1972 року, коли із програм триборства було виключено жим; ІІІ етап - з 1973 року (змагання стали проводитися у двох вправах) до 1992 року, коли важкоатлети збірної команди України останній раз виступили на Іграх XXIV Олімпіади у складі Обєднаної команди КНД; IV етап-з 1993 року, коли збірна команда України вперше в історії виступила на чемпіонаті світу самостійною командою, до 1997 року; V етап-з 1998 року, коли Міжнародна федерація важкої атлетики вкотре змінила кількість вагових категорій (як для чоловіків, так і для жінок), до теперішнього часу.У теорії та практиці важкої атлетики ще не досить глибоко розроблено критерії перспективності та комплексна система відбору найближчого резерву до збірної команди України з урахуванням модельних характеристик найсильніших важкоатлетів світу. Визначено тенденції розвитку важкої атлетики у світі та в Україні, за допомогою яких напрацьовано принципи та підходи до формування збірних команд для участі в головних змаганнях року. Розроблено модельні показники змагальної діяльності, спеціальної фізичної підготовленості та морфофункціонального стану найсильніших важкоатлетів світу на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей та збереження досягнень, що використовувалися як критерії відбору до формування збірної команди України під час підготовки до основних змагань олімпійського циклу. Модельні показники змагальної діяльності найкращих збірних команд світу містили рівень досягнень важкоатлетів у сумі двоєборства (у відсотках до світового рекорду), рівень реалізації змагальних спроб у ривку і поштовху (модель 166-200 %), співвідношення результатів у ривку до поштовху (модель 79-83 %) із врахуванням вікових і ростових моделей призерів Ігор Олімпіад та чемпіонатів світу. Критерії відбору та підготовленості важкоатлетів України до збірної команди базувалися на порівняльному аналізі динаміки змагальних результатів та їх місцю серед десятки найсильніших важкоатлетів світу.