Система управління персоналом підприємства - Курсовая работа

ММІРЛ ВНЗ ВМУРоЛ УКРАЇНА Кафедра обліку і оподаткування Курсова робота з дисципліни Економіка підприємств на тему: «Система управління персоналом підприємства» Виконала: Павлюк Надія Сергіївна Група ОА-412 Заочна форма навчання Перевірив к.е.н.,доц. Вюн Н.І. Основи управління персоналом. Стратегія управління трудовими ресурсами організації. Перспективи розвитку і сутність перетворень в управлінні людськими ресурсами підприємств Висновки Список використаних джерел ВСТУП Сучасний етап розвитку економіки України характеризується ростом безробіття й незайнятості працездатного населення, гострим дефіцитом висококваліфікованих менеджерів і фахівців універсального типу, зміною вимог до персоналу підприємства й кадрової політики. Робота присвячена актуальним проблемам управління персоналом на підприємствах і в організаціях. Викладені підходи до організації роботи з персоналом на основі розробки філософії організації й структури персоналу, регламентації і наукової організації праці, основи теорії лідерства й формування колективу. Освітлені важливі питання мотивації й потреб, оплати праці, методів управління персоналом і оцінки ефективності роботи персоналу в умовах ринкової економіки й демократизації суспільства. Розглянуті перспективи розвитку і сутність перетворень в управлінні людськими ресурсами підприємств. Робота складається з 43 сторінок друкованого тексту, в ній містяться 6 рисунків і 1 таблиця. Відомий англійський економіст Альфред Маршалл (1842-1924) виділив управління в окремий фактор виробництва поряд із трьома традиційними - капіталом, працею, землею. Суть управлінської діяльності полягає у здійсненні впливу на процесс шляхом прийняття рішень. Основоположником управління вважається американський інженер і дослідник Ф. Тейлор (1856-1915). Згідно із ст.65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудовим колективом. Для управління господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Трудовий колектив підприємства складається з громадян, які беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди) або інших домовленостей, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Воно базується, з одного боку, на багатьох областях знань, таких, як економіка й політологія, соціологія й психологія, інженерні дисципліни й статистика, а з іншого - на узагальненні практичного досвіду управління різними підприємствами, організаціями й компаніями. Її характеристики: невелике число рівнів управління; наявність небагаточисельних підрозділів, що мають висококваліфікованих працівників; якість праці і всі процедури повинні бути орієнтовані на споживача. Модель управління Блейка-Моутона Стиль управління, що практикують на підприємстві, в значній мірі залежить від особистісної структури менеджменту. Таблиця 1.1 Умови для авторитарного й селективного стилів керівництва Умови для більш авторитарного стилю управління Умови для більш селективного стилю управління Особистості виражена різниця в рівні особистісного розвитку між керівником і підлеглими наявність співробітників, зорієнтованих на авторитет керівника, що не володіють ініціативністю і не мають сильної мотивації невелика різниця в рівнях особистісного розвитку між керівником і підлеглими наявність працівників з високою мотивацією до праці, рішучих, що володіють творчими здібностями й ініціативністю Ситуації ситуації, які вимагають швидких розвязків стабільне зовнішнє середовище, що характеризується простотою й низькою динамічністю ситуації, що вимагають творчих розвязків висока складність і динамічність зовнішнього середовища, яке вимагає інновацій завдання, що ставляться завдання, для виконання яких потрібна не стільки особиста ініціатива працівників, скільки їх ретельність і надійність завдання, виконувані за допомогою рутинних процесів (з високою повторюваністю і програмованістю операцій) завдання, виконання яких припускає самостійність працівників, гнучкість у їхній взаємодії й використання нешаблонних розвязків нестандартні завдання, успіх у виконанні яких залежить від інновацій Організаційна структура стругаючи посадова ієрархія (лінійне управління) з підвищеною роллю вертикальних каналів управлінської інформації (накази й доповіді) високий рівень організації (невелике поле для оперативного управління) розмита посадова ієрархія (тенденція до колегіального принципу управління), вільний обмін інформацією низький рівень організації (недолік установлених правил) До переваг авторитарного стилю управління у порівнянні із селективним відносяться: швидке прийняття рішень; ясний і виразний розподіл завдань і відповідальності; більш легка координація всіх видів діяльності; більш висока задоволеність працівників, орієнтованих на авторитети; найкраще використання спеціальних знань і навичок працівників.