Історичний аспект розвитку, світовий досвід та сутність поняття державного корпоративного права. Роль держави у становленні державного корпоративного права. Напрями вирішення загальних проблем управління корпоративними правами держави в Україні.
Аннотация к работе
В умовах трансформації економіки України, процесу роздержавлення власності постійно виникає питання формування підходів до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави. Система управління корпоративними правами є недосконалою з таких причин: брак економічних і соціальних критеріїв установлення і збереження державних корпоративних прав; недосконалість механізмів управління товариствами з державною часткою, визначення необхідного і достатнього їх обсягу стосовно конкретних підприємств; недосконалість критеріїв оцінювання ефективності реалізації державних корпоративних прав; відсутність стрункої і розгалуженої інституціональної системи управління ними. За таких умов постає необхідність в удосконаленні корпоративного управління такими товариствами, що зумовлює актуальність досліджень щодо підвищення ефективності механізмів управління державними корпоративними правами. Проблемами вивчення діяльності господарських товариств з державною часткою в статутному фонді займалися різні теоретики, практики, науковці в галузі управління, економіки, адміністративного та господарського права, зокрема, такі як: І.О.В українських умовах розробка та реалізація приватизаційної політики особливо ускладнювались через дії таких загальновизнаних факторів: по-перше, паралельно з процесом вибору глобальних моделей відбувався спонтанний перехід державних підприємств та майна в інші форми власності на мікрорівні; по-друге, високий рівень концентрації нарівні з відсталістю багатьох секторів української промисловості перешкоджав проведенню ефективної та соціально «мякої» структурної перебудови до й після приватизації; по-третє, і це, на наш погляд, найбільш важливо, саме приватизація та проблеми перетворення власності є тією галуззю організаційно-економічних реформ, де політичний та популістський пресинг був і є найважчим. До основних чинників, що зумовлюють вплив приватизації й реструктуризації власності в Україні на модель управління корпоративними правами держави, належать такі: скорочення частки державної власності й створення підприємствам умов для роботи в ринковій економіці; реструктуризація економіки України в напрямі задоволення потреб людини шляхом проведення ефективної структурної інвестиційної політики. Участь держави в управлінні підприємствами, що мають державний пакет акцій, передбачає три основні механізми: представлення інтересів держави; довірче управління; внесення державних пакетів акцій до статутних фондів (капітали) організацій, що знаходяться під контролем держави, зокрема із створенням холдингових компаній. Визначення корпоративних прав держави також наводяться у Законах України “Про акціонерні товариства” [9], “Про оподаткування прибутку підприємств” [8], Постанові Кабінету Міністрів України “Про затвердження основних концептуальних підходів до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави” [16]. На сьогодні основні положення щодо управління корпоративними правами держави законодавчо урегульовані, при цьому застосований диференційний підхід до управління корпоративними правами держави залежно від їх обсягу (пакетів акцій, що забезпечують контроль держави за діяльністю господарського товариства та дрібних пакетів акцій), регламентовані корпоративно-дивідендна політика, контроль за грошовими та фінансовими потоками, управління державними корпоративними правами через інститут своїх представників у господарських товариствах [6].На сучасному етапі розвитку економіки України управління державним корпоративним сектором має здійснюватись шляхом реалізації державних корпоративних прав. Особливість механізму управління державною власністю в Україні зумовлюється трансформаційним характером національної економіки. При розгляді процесів управління необхідно розрізняти як власне систему управління, так і способи управління у двох взаємозалежних, але відносно самостійних аспектах: по-перше, процес перетворення однієї форми власності на іншу, постійну (приватизація) або тимчасову (оренда, застава, довірче управління); по-друге, управління державною власністю у випадку, коли вона не змінює форму і залишається державною постійно або протягом тривалого часу. Інституційні функції з управління державним корпоративним сектором еволюціонують у функції багатовекторного аналізу і всебічного контролю, а також захисту державних корпоративних прав.
План
Зміст
Вступ
1. Історичний аспект розвитку та світовий досвід
2. Сутність поняття державного корпоративного права
3. Роль держави у становленні державного корпоративного права