Залежність уведення препарату лабораторним тваринам від тривалості його застосування для сільськогосподарських тварин. Біологічний контроль нешкідливості готових засобів. Розробка альтернативних методів визначення токсичності нових засобів захисту тварин.
Аннотация к работе
Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН СИСТЕМА ТОКСИКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ТВАРИН ТА КОРМОВИХ ДОБАВОК (розробка, апробація та впровадження)Робота виконана в Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів та кормових добавок (ДНДКІ ветпрепаратів) Міністерства аграрної політики України Науковий консультант - доктор біологічних наук, професор Малик Остап Григорович, завідувач відділу фармакології і токсикології ДНДКІ ветпрепаратів Офіційні опоненти : доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН Хмельницький Григорій Олександрович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри фармакології і токсикології; доктор ветеринарних наук, старший науковий співробітник Стояновський Володимир Григорович, Львівська державна академія ветеринарної медицини ім.При написанні дисертації використані дані, які були одержані при виконанні двох пятирічних програм у лабораторії фармакології і токсикології Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок (ДНДКІ ветпрепаратів) за період 1991-2000 роки: № держреєстрації UA 01002785 P. Метою роботи було удосконалити, модифікувати, адаптувати, розробити та впровадити класичні і альтернативні методи фармакотоксикологічного контролю засобів захисту тварин та кормових добавок із використанням лабораторних і сільськогосподарських тварин, риб гуппі, інфузорій, культури клітин, дрозофіл та розробити науково-обґрунтовану систему токсикологічного контролю згідно з міжнародними вимогами. провести повний токсикологічний контроль окремих препаратів та встановити такі параметри: гостру і хронічну токсичність, кумуляцію, побічну дію, віддалені наслідки; модифікувати методи і методики, адаптувати до наших умов та визначити найбільш доступні, дешеві, зручні у виконанні з відповідною вірогідністю результатів і рекомендувати їх до застосування щодо встановлення токсичності засобів захисту тварин і кормових добавок; Розроблено, запатентовано і впроваджено експрес-метод визначення токсичності нових засобів захисту тварин та кормових добавок за допомогою інфузорій, де вивчено морфологію та функції інфузорії Paramecium caudatum у гострих і хронічних токсикологічних дослідженнях, виявлено її високу чутливість до дії ветеринарних препаратів; установлено прямий звязок між токсичністю препаратів на лабораторних тваринах та інфузоріях; розроблено метод визначення класу токсичності за допомогою інфузорій. Розроблено метод установлення класу токсичності засобів захисту тварин та експрес-метод визначення токсичності кормових добавок за допомогою інфузорій (методичні рекомендації “Токсикологічний контроль засобів захисту тварин, кормів та кормових добавок із використанням інфузорії Paramecium caudatum”, К., 1999, 29 с.).Вивчення, розробку та впровадження класичних і альтернативних методів фармакотоксикологічного контролю ветеринарних препаратів та кормових добавок проводили з використанням лабораторних і сільськогосподарських тварин, інфузорій, культур клітин, риб гуппі, дрозофіл і сальмонел. Для порівняння видової чутливості лабораторних тварин до препарату, що досліджували, та з метою економії кількості тварин користувалися методом однієї точки за Ван дер Варденом (1940). Лабораторним тваринам препарати вводили щоденно внутрішньошлунково в дозах: 1 групі - 1/5 ЛД50, 2 - 1/10 ЛД50, 3 - 1/20 ЛД50 і тваринам 4 (контрольної) групи вводили фізіологічний розчин, розчин крохмалю або розчинник, який застосовується в даному випадку. За цих умов враховували стан волосяного покриву і слизових оболонок, поведінку, вагові показники, місцеву подразнюючу дію, гематологічні показники (кількість еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, концентрацію гемоглобіну, величину гематокриту, швидкість зсідання крові, виводили лейкоцитарну формулу) (Колб В.Г., Камишников В.С., 1982), біохімічні показники (загальний білок, білкові фракції, активність аспартатамінотрансферази (К.Ф.2.6.1.1.), аланінамінотрансферази (К.Ф. 2.6.1.2.), лактатдегідрогенази (К.Ф. 1.1.1.2.7.), лужної фосфатази (3.1.3.1.)) (Покровський О.О., 1969), функціональний стан серцево-судинної та дихальної систем. Визначення кумуляції проводили також методом, в якому тварини протягом 24 діб отримували препарат у постійно зростаючих дозах (Lim R.K., 1961).Таким чином, токсичність не може бути визначена без врахування кількості введеного препарату (діючої речовини, дози), шляхів, якими дана кількість речовини потрапила в організм, розподіл її в часі (разове чи повторне введення), типу і характеру пошкодження та часу прояву токсикологічного ефекту. Для цього в хронічних дослідах використовували тварин з розрахунку на проведення цих досліджень. Водночас враховували і виявляли найбільш чутливі органи, системи і встановлювали термін відновлення функцій на тлі дії препарату, що досліджувався.