Концепції існування та розвитку організацій у зовнішньому середовищі. Визначення характерних рис системи стратегічного управління організації. Аналіз переваг стратегічного підходу до управління. Основні переваги стратегічно-орієнтованих організацій.
Аннотация к работе
Система стратегічного управління підприємствомСтратегічне управління базується на вивченні відносин, які можна охарактеризувати за допомогою системи «середовище-організація». Більшість серед існуючих сьогодні концепцій управління розглядає організацію як відкриту систему, котра постійно взаємодіє з окремими елементами зовнішнього середовища: іншими організаціями, банками, організаціями, що належать до соціально-політичних та економічних інституцій держави, місцевих органів тощо і дає змогу організаціям підтримувати більш-менш стійке становище, виживати в умовах, що постійно змінюються. Концепції існування та розвитку організацій у зовнішньому середовищі використовують різні підходи та моделі, сформовані на базі різних теорій управління. Ансофф, наприклад, розглядає такі варіанти побудови стратегічного управління: «управління за допомогою вибору стратегічних позицій», «управління ранжируванням стратегічних задач», «управління на основі врахування «слабких сигналів», «управління в умовах стратегічних несподіванок». До переваг стратегічно орієнтованих організацій відносять: n Зменшення до мінімуму негативних наслідків змін, що відбуваються, атакож факторів «невизначеності майбутнього». n Можливість враховувати обєктивні (зовнішні та внутрішні) фактори, що формують зміни, зосередитись на вивченні цих факторів; сформувати відповідні інформаційні банки. n Можливість отримати необхідну базу для прийняття стратегічних і тактичних рішень. n Полегшити роботу по забезпеченню довго-та короткострокової ефективності та прибутковості. n Можливість зробити організацію більш керованою, оскільки за наявності системи стратегічних планів є змога порівнювати досягнуті результати з поставленими цілями, конкретизованими у вигляді планових завдань. n Можливість встановлення системи стимулювання для розвитку гнучкості та пристосованості організації та окремих її підсистем до змін. n Забезпечення динамічності змін через прискорення практичних дій щодо реалізації стратегічних планів на основі відповідної системи регулювання, контролю та аналізу. n Створення виробничого потенціалу та системи зовнішніх звязків, що є сприйнятливими до змін і дають можливість досягти майбутніх цілей. n Реалізація зазначених принципів дає змогу побудувати обгрунтовану послідовність дій щодо реалізації концепції та формування системи стратегічного управління.