Визначення та характеристика домінантних жанрових особливостей американської фольклорної балади, як різновиду поетичного тексту. Обгрунтування лінгвосинергетичної специфіки композиційної організації словесних образів досліджуваних баладних текстів.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі англійської філології і філософії мови імені професора О. М. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Бєлєхова Лариса Іванівна, Херсонський державний університет, професор кафедри англійської мови та методики її викладання Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України Шевченко Ірина Семенівна, Харківський національний університет імені В. Н. Захист відбудеться “23” червня 2016 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 Херсонського державного університету за адресою: 73000, м.Реферовану дисертацію присвячено вивченню когнітивно-семіотичних особливостей формування системи словесних образів американської фольклорної балади (далі - АФБ) та лінгвосинергетичних принципів її функціонування. Тлумачення образності як певної системи виводить на авансцену нашої розвідки словесні образи (далі - СО) як одиниці фольклорного твору, розглянуті крізь призму їхніх системних властивостей, та визначення їхньої структури й принципів функціонування. Томберг), які передбачають набір загальних формальних і змістовних характеристик баладного жанру та варіанти класифікації балад за тематичною ознакою (О. А. уточнити зміст понять "образність" і "система словесних образів" та схарактеризувати структурні й змістові властивості системи СО АФБ; Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше на основі комплексного опису системи СО розкрито механізм поетичного осягнення світу через концептуальну метаморфозу, визначено її види (морфоза та ароморфоза), а також лінгвокогнітивні операції й процедури, що реалізують зазначений спосіб художнього мислення (еквівалентне мапування); реконструйовано концептуальні моделі образу-емоції, який формується системою СО АФБ за принципом синергетичності; виявлено домінантні когнітивні моделі системи СО фольклорної балади (в архаїчний період превалює образотворення на основі концептуальної метаморфози, у канонічний - концептуальної метафори, концептуальної метонімії та концептуальнго оксиморону); запропоновано модель системи СО АФБ за ядерними та периферійними зонами; установлено взаємозвязок між жанровими особливостями фольклорного баладного твору (ліричність і драматизм), лінгвокогнітивними механізмами формування СО (архаїчного та канонічного періодів розвитку художньої свідомості) та лінгвосинергетичними принципами організації СО у систему; пояснено способи формування конгеніального образу (концепту-емоції) на основі теорії самоорганізованої критичності П. Бака.У першому розділі "Теоретичні підвалини дослідження образності американських фольклорних балад" систематизовано теоретичні надбання з теорії образу, висвітлено тенденції наукового осмислення образності, визначено теоретичні засади структурно-семіотичного, лінгвокультурологічного та лінгвокогнітивного напрямів вивчення образу, зокрема системи СО АФБ. Прикладом переважно ліричного настрою відчаю та горя, актуалізованого системою СО, виступає балада "The Bonny Earl of Murray", де співак, який повинен лише повідомити факти про певну подію слухачам, проте перебуваючи під емоційним впливом від вбивства графа, звертається до природних явищ і звинувачує їх у смерті людини: Ye hielands and ye lowlands, / Oh where hae ye been? Кейзера, балада демонструє одвічний конфлікт людини і природи, коли драматичне засвідчує конфліктність ситуації, а ліричне довершує загальний настрій баладного твору, звучить єднальним акордом усієї ситуації. Вивчення словесних образів у когнітивно-семіотичному аспекті передбачає реконструкцію концептуальних моделей словесного образу, що визначають його структуру (когнітивний аспект), та визначення особливостей семантизації (означування) поетичної картини світу баладного твору через образи-символи (семіотичний). Ендогенні властивості системи СО АФБ передбачають: наявність певних типів СО (архетипний, прототипний, стереотипний) і видів їхнього лінгвокогнітивного мапування (еквівалентний, аналоговий, субститивний, контрастивний), притаманних саме фольклорним баладам; схожість способів формування СО, що забезпечується певним набором концептуальних моделей (метаморфозних, метафоричних, метонімічних та оксиморонних); семантико-синтаксичну звязність СО, що виявляється завдяки моделюванню структури образності через текстові мегаконцепти на основі інтеграції базових фреймів, актуалізованих СО баладних творів.Внутрішня єдність СО у межах фольклорної балади зумовлена лінгвокогнітивним принципом трансмірності, який забезпечує перехід від дологічного знання в логічне в процесі формування образності. Лінгвокогнітивний принцип трансмірності образності визначає ендогенні властивості системи СО, які полягають у тому, що, по-перше, структура образності є рекурентною, де передконцептуальний вимір образності складає основу концептуального, а концептуальний - вербального.