Генетико-популяційні параметри ознак селекції корів та можливість їх використання при конструюванні селекційних індексів. Селекція корів молочних порід, адаптованих до сучасних технологій виробництва молока на основі інтегральної оцінки генотипу тварин.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наукНауковий консультант-доктор сільськогосподарських наук, професор Угнівенко Анатолій Миколайович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри технології виробництва молока та яловичини Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Коваленко Віталій Петрович, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Рудик Іван Адамович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин доктор сільськогосподарських наук, професор Сірацький Йосип Зенонович, Інститут розведення і генетики тварин УААН, завідувач відділу відтворення Захист відбудеться „9” червня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м.Виходячи з тенденцій розвитку скотарства провідних країн світу, подальша інтенсифікація селекційного процесу, спрямованого на підвищення молочної продуктивності корів, зумовлює необхідність системної оцінки тварин у стадах і популяціях за основними господарсько корисними ознаками та ступенем реалізації їх генетичного потенціалу в умовах взаємодії “генотип х середовище” (Bar-Anan R., 1985; Рудик І. А., 2001; Ferguson G., 2002; VANRADEN P. M. et al, 2003; Nielsen H. M., Christensen L. G., 2005). Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Інституту агроекології та біотехнології УААН за темою: “Створення нових та поліпшення існуючих порід, типів і ліній молочної і мясної худоби та їх адаптації до умов сталих агроекосистем” (номер державної реєстрації 0196U012974; 1995-1999 рр.) та державного замовлення Кабінету Міністрів України в Національному аграрному університеті за темами “Розробити технологічні, селекційні і генетичні методи підвищення продуктивності популяцій сільськогосподарських тварин” (номер державної реєстрації 0101U003216; 2001-2004 рр.) та “Удосконалити систему оцінки продукції тваринництва відповідно до вимог СОТ і ЄС в умовах України” (номер державної реєстрації 0104U004364; 2004-2008 рр.). Мета роботи - теоретично обґрунтувати та розробити систему селекції корів молочних порід, адаптованих до сучасних технологій виробництва молока на основі інтегральної оцінки генотипу тварин за кількісними і якісними ознаками з використанням удосконалених селекційних індексів і ефективних способів відбору на резистентність. Для реалізації мети були поставлені такі завдання: - вивчити генетико-популяційні параметри ознак селекції корів (ембріональний розвиток, екстерєр, плодючість, тривалість господарського використання, довічну молочну продуктивність, якість молока) та можливість їх використання при конструюванні селекційних індексів; Розроблені способи добору плідників за спермопродуктивністю та якістю потомків, а самиць - за легкодійністю, тривалістю господарського використання, стійкістю вимя проти захворювань та підвищеним вмістом сухої речовини в молоці, що знижує частку тварин, хворих на мастит.Втім, від корів з надоями за лактацію 9001 кг молока і більше одержали 32 бугайці і 17 теличок. Відмічено зниження молочної продуктивності корів за другу і третю лактації з надоєм до 5000 кг молока, що є досить поширеним явищем у стадах голштинізованої худоби. Ці дані свідчать про суттєвий спадковий вплив плідників на тривалість використання корів і можливість поліпшення цієї ознаки методом добору плідників. Серед вибулих за останні пять років з цього стада 1271 корів, 115 характеризувались подовженим періодом господарського використання (до 13 лактацій включно), а їхні дочки (223) - середнім, який обмежувався трьома лактаціями. Так, сервіс-період у корів з подовженою лактацією вдвічі довший порівняно з нормою (176 днів), а втрати молока становили в середньому 1458 кг і недоодержаного приплоду на 100 корів - 20%, що свідчить про недоцільність розведення корів з подовженою тривалістю лактації.На основі проведених досліджень запропоновані нові принципи системного аналізу стад та популяцій молочної худоби, використання яких дозволило удосконалити методи інтегрального оцінювання і добору тварин за комплексом основних господарсько корисних ознак з використанням селекційних індексів, що в сукупності дає можливість теоретично обґрунтувати та практично вирішити важливу наукову проблему - підвищення ефективності селекції в молочному скотарстві. Добір самиць молочних порід великої рогатої худоби за подовженою тривалістю першої тільності призводить до зменшення надою за першу лактацію та підвищує період господарського використання корів (у лактаціях). Наявність у родоводах бугаїв-плідників носіїв дефектних генів (BLAD, CVM, DUMPS, Mulefoot, Factor XI-eleven та ін.