Лінгвістичні, лінгводидактичні, психолінгвістичні засади вдосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів. Фактичний рівень сформованості в підлітків навичок говоріння. Розробка та експериментальна перевірка методики роботи з їх удосконалення.
Аннотация к работе
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СИСТЕМА РОБОТИ З УДОСКОНАЛЕННЯ НАВИЧОК ГОВОРІННЯ В УЧНІВ 5-6 КЛАСІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИРобота виконана в Херсонському державному університеті Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Пентилюк Марія Іванівна, Херсонський державний університет, професор кафедри українського мовознавства. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Горошкіна Олена Миколаївна, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри української мови; Захист відбудеться «30» жовтня 2009 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.053.01 у Херсонському державному університеті за адресою: 73003, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73003, м.У Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти України наголошено на тому, що одним із провідних завдань навчання української мови є формування комунікативної компетенції, що охоплює не тільки знання мовної системи й володіння мовним матеріалом (мовленням), але й дотримання правил мовленнєвої поведінки, соціальних норм мовленнєвого спілкування. Досліджуючи труднощі процесу говоріння, учені (Л.Ассуірова, М.Василик, Н.Десяєва, Т.Лебедєва) визначили умови, правила, способи формування навичок говоріння. Отже, актуальність досліджуваної нами проблеми на сучасному етапі розвитку загальноосвітньої школи, необхідність подолання виявлених недоліків у мовленні учнів, визначення оптимальних шляхів удосконалення навичок говоріння зумовили вибір теми дисертації “Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 5-6 класів на уроках української мови”. Поставлені завдання та перевірка гіпотези дослідження здійснювалися за допомогою таких методів наукового пошуку: теоретичні: вивчення психолого-педагогічної, лінгвістичної та методичної літератури з проблеми дослідження; теоретичний аналіз програм i підручників, методичних рекомендацій i посібників із проблеми дослідження для побудови лінгводидактичної моделі й методичної системи вдосконалення навичок говоріння учнів 5-6 класів, упровадження результатів дослідження в педагогічну практику; емпіричні: спостереження за навчальним процесом, відвідування уроків, бесіди з учителями та учнями з метою діагностування рівня сформованості основних комунікативних умінь та навичок; анкетування вчителів, учнів, аналіз усних висловлювань школярів з метою зясування стану роботи з розвитку усного мовлення підлітків; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний і контрольний етапи, дослідне навчання) для перевірки ефективності лінгводидактичної моделі експериментального навчання; статистичні: кількісний і якісний аналіз результатів проведення експериментального навчання з метою перевірки ефективності пропонованої системи роботи. Уперше створено й експериментально перевірено методичну систему вдосконалення навичок говоріння учнів 5-6 класів основної школи з урахуванням органічного звязку між вивченням лінгвістичних відомостей і практичною роботою над продукуванням усних діалогічних і монологічних висловлювань на основі комунікативно-діяльнісного підходу до засвоєння матеріалу, що забезпечує формування мовленнєвих умінь і навичок, комунікативної компетенції сучасної особистості, наділеної уміннями та навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами під час спілкування; визначено теоретичні засади говоріння; уточнено поняття "говоріння" як вид мовленнєвої діяльності та його складові (текст, діалог, монолог); розроблено систему вправ і завдань, програму для вдосконалення навичок говоріння учнів 5-6 класів.У першому розділі дисертації «Наукові засади методики вдосконалення навичок говоріння в учнів 5 - 6 класів» розкрито теоретичні основи говоріння як наукового поняття, розглянуто найважливіші відомості про усне діалогічне й монологічне мовлення, виділено комунікативно-риторичні якості мовлення, що забезпечують умови для створення висловлювань, визначено навички говоріння в учнів 5 - 6 класів, зясовано психологічні чинники формування навичок говоріння підлітків, проаналізовано лінгводидактичний аспект удосконалення навичок продукування усних висловлювань школярів. Робота з удосконалення навичок говоріння передбачає врахування положень філософії, лінгвістики, лінгводидактики, психології, психолінгвістики, що дає змогу учням 5 - 6 класів планувати й правильно продукувати висловлювання з метою спілкування, ураховуючи особливості ініціативних мовленнєвих дій. Відтак можемо констатувати, що говоріння належить до лінгвальної дійсності (за І.Коваликом) і становить складову мови і мовлення (усна мова й усне мовлення), що тісно повязані між собою й передбачають одне одного: мова слугує засобом формування й формулювання думок, обміну інформацією, передачі почуттів, а мовлення - втілення, реалізація мови, що виявляє себе тільки в мовленні й через нього виконує своє комунікативне призначення.