Характеристика реформування та приведення фітосанітарних заходів України до міжнародних стандартів і зобов’язань. Головна особливість неефективності тотального контролю торговельних потоків із метою запобігання поширенню лише підкарантинних організмів.
Аннотация к работе
УДК 33.025.12:632.913.1(477) доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки агропромислових формувань доктор філософії, старший викладач ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»У звязку з цим захист здоровя рослин і фітосанітарні заходи (або карантин рослин) набувають особливої ваги, оскільки ці заходи можуть сприяти розвитку галузі, а можуть, навпаки, діяти як торговельні барєри й бути значним тягарем для виробників та експортерів. Проблемам удосконалення системи регулювання у сфері карантину рослин в Україні присвятили роботи ряд вітчизняних та зарубіжних дослідників, зокрема, Л. [13] , сукупні (офіційні та неофіційні) витрати приватного сектору на дотримання вимог у сфері карантину рослин в Україні у 2011 році становили більше 1,05 млрд грн, або 0,45% валового виробництва продукції рослинництва. Таким чином, надмірні витрати приватного сектору на дотримання вимог у сфері карантину рослин і загальна неефективність фітосанітарних заходів доводять про нагальну потребу реформування в Україні цієї сфери державного регулювання. Усе регулювання у сфері карантину рослин (інспектування, експертиза, видача дозвільних документів, перевірка тощо) побудоване навколо списку обєктів регулювання, який в основній свої масі складається з продукції рослинного походження.Фітосанітарні заходи (або карантин рослин), спрямовані на запобігання занесенню та/або поширенню регульованих шкідливих організмів (шкідників, хвороб і бурянів), мають вкрай важливе значення для захисту здоровя рослин та в цілому для економіки України, де з розрахунку на одиницю виробленої продукції рослинництва витрати на ці заходи майже в 7,5 раза перевищують аналогічний показник в ЄС. У кінцевому підсумку ці витрати перекладаються на сільськогосподарських виробників у формі нижчих закупівельних цін. З огляду на це очевидна неефективність тотального контролю торговельних потоків із метою запобігання поширенню лише підкарантинних організмів (які становлять близько 3% усіх шкідливих організмів України). В ЄС, для порівняння, тільки насіння, посадковий матеріал, деревина й окремі товарні позиції для кінцевого споживання належать до підкарантинної продукції у внутрішній торгівлі.