Клінічні особливості та типи перебігу різних стадій деменції внаслідок хвороби Альцгеймера, аналіз основних патологій психіки у пацієнтів. Лікувальний ефект впровадження реабілітаційних заходів і симптоматичної терапії в стаціонарних медичних установах.
Аннотация к работе
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇЗа допомогою комплексного аналізу клініко - психопатологічних особливостей у пацієнтів з деменцією при хворобі Альцгеймера в залежності від стадії захворювання розроблена, науково обґрунтована й впроваджена система реабілітаційних заходів, спрямована на стабілізацію адаптаційного потенціалу хворого та збереження максимально можливого рівня його соціальної активності, відновлення можливості виконувати щоденні обовязки з самообслуговування та зменшення використання сторонньої допомоги. Вперше доведена висока ефективність упровадження реабілітаційних заходів у комплексному лікуванні пацієнтів з деменцією при хворобі Альцгеймера, особливо при легкій і помірній стадіях патологічного процесу, що потребує ранньої діагностики цього захворювання.Обєктом реабілітації визначені особи, які повністю або частково втратили здатність до виконання соціальних функцій чи мається реальна загроза її втратити внаслідок стійких або виразних змін в стані здоровя. За даними Інституту геронтології АМН України (2000), сучасний демографічний стан у нашій країні характеризується стійким збільшенням кількості людей літнього і похилого віку в загальній структурі населення. На підставі аналізу вітчизняної і зарубіжної літератури, а також спостережень за динамікою клінічного стану пацієнтів з деменцією при ХА виникла необхідність у пошукові ефективних реабілітаційних заходів, які суттєво можуть зберегти та покращити здоровя цим хворим. На основі комплексного аналізу клінічної структури, динаміки, типів перебігу і стадій деменції при ХА розробити і обґрунтувати систему реабілітаційних заходів, спрямовану на збереження рівня соціального функціонування та підвищення якості життя хворих. Провести порівняльний аналіз терапевтичного ефекту впровадження реабілітаційних заходів і симптоматичної терапії в однорідних групах пацієнтів з деменцією при ХА.Серед обстежуваних переважали хворі жінки у віці 70 - 79 років (31особа-32,29 4,77%), із помірною стадією патологічного процесу (42 особи-43,75 5,06%), з неповною середньою освітою (45осіб-46,87 5,09%), велика кількість (62особи-64,58 4,88%) не мали чоловіка, із задоволеними матеріально-побутовими умовами (82 особи-85,42 3,60%), пенсіонери (80 осіб-83,33 3,80%). При оцінюванні соціальної значущості захворювання звертали до себе увагу погіршення взаємовідносин у сімї (82 особи-85,42 3,60%), зниження рівня прибутків та незадовільного матеріального становища (63 особи-65,63 4,85%), обмеження працездатності (29 особи-30,21 4,69%), формування відчуття ізоляції (52 особи-54,17 5,09%). Пацієнти із «мякою» деменцією складали 31,25 4,73% (30 осіб), із важкою - 25,00 4,42% (24 особи). В основній групі хворих (56 осіб, 58,33 5,03%) впроваджували розроблену нами комплексну систему реабілітаційних заходів для пацієнтів з деменцією при ХА. Множення та ділення були недоступними пацієнтам з важкою деменцією, складними для пацієнтів з помірною деменцією і викликали багато помилок у пацієнтів з легкою деменцією при ХА.Аналіз особливостей клініки та перебігу деменції при ХА дозволив установити типологію ініціального етапу даного захворювання, яка містить три варіанти: амнестичний з психопатопобідними розладами (21 особа-21,88 4,22%); монолакунарний (23-23,96 4,36%) і полілакунарний (52-54,17 5,09%). Встановлена кореляція клінічної типології ініціальних розладів з прогредієнтністю патологічного процесу, що дозволяє прогнозувати перебіг захворювання. Найменшою прогредієнтністю визначався перебіг ХА з амнестичним типом ініціальних розладів (17 - 17,71 3,89%), завдяки тривалості ініціального етапу хвороби. Обстеження патопсихологічної структури психічних порушень дало змогу визначити три стадії деменції при ХА: легка - у 30 хворих (31,3 4,7%); помірна - у 42 хворих (43,7 5,0%); важка - у 24 хворих (25,0 4,4%). Співвіднесення і використання даних про особливості клінічної картини, патопсихологічної структури та перебігу деменції дозволило розробити і обґрунтувати систему реабілітаційних заходів з урахуванням індивідуальних можливостей кожного пацієнта та ступеня розвитку патологічного процесу.