Концептуальні засади дослідження та конструкти технологічної складової професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх фахівців до застосування загальнонавчальних технологій.
Аннотация к работе
СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАГАЛЬНОНАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Науковий консультант: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Савченко Олександра Яківна, Інститут педагогіки АПН України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Бондар Володимир Іванович, Інститут педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П. доктор педагогічних наук, професор Біда Олена Анатоліївна, Навчально-науковий інститут педагогічної освіти, соціальної роботи та мистецтва Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, директор; Захист відбудеться „8” квітня 2010 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м.Проте дослідження здатності молодих педагогів початкової школи самостійно здійснювати професійну діяльність свідчить про недостатню готовність упроваджувати предметні та загальнонавчальні технології в реальний навчальний процес. Мета дослідження полягає в теоретичному та експериментальному обґрунтуванні системи професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування загальнонавчальних технологій в умовах вищої ступеневої педагогічної освіти. Спроектувати й експериментально перевірити модель професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування загальнонавчальних технологій в умовах вищої ступеневої педагогічної освіти. Оцінити ефективність системи професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування загальнонавчальних технологій з урахуванням особливостей навчання на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях. Відповідно до гіпотези, цілей, завдань і концепції на різних етапах наукового пошуку використано такі методи дослідження: теоретичні: ретроспективно-порівняльний, логічний аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури, дисертаційних праць з метою зясування стану та перспектив досліджуваної проблеми; синтез, узагальнення, теоретичне проектування, що дало змогу розкрити суть проблеми, сформувати базовий понятійно-термінологічний апарат, обґрунтувати структурно-функціональну модель експериментального навчання, виокремити основні компоненти професійної підготовки майбутніх учителів до застосування загальнонавчальних технологій у початковій школі, охарактеризувати технологічну компетентність у загальній структурі професійної компетентності;Урахування процесів модернізації в початковій школі дало змогу визначити чотири етапи розвитку професійної підготовки майбутніх учителів: - становлення вищої педагогічної освіти (1956-1971); У другому розділі „Стан теорії і практики професійної підготовки майбутніх учителів до застосування загальнонавчальних технологій у початковій школі” розкрито тенденції розвитку сучасної початкової освіти, що характеризуються особистісною спрямованістю, утвердженням субєкт-субєктних відносин у навчанні та вихованні, варіативністю змісту, форм, методів і засобів навчання молодших школярів, упровадженням компетентнісного й технологічного підходів. У третьому розділі „Моделювання системи професійної підготовки майбутніх учителів до застосування загальнонавчальних технологій у початковій школі” висвітлено основні концептуальні положення дослідження, теоретично обґрунтовано структурно-функціональну модель професійної підготовки майбутніх учителів до застосування загальнонавчальних технологій у початковій школі, охарактеризовано організаційно-педагогічні умови її ефективного впровадження в реальний навчальний процес педагогічних факультетів ВНЗ. Процесуальне впровадження спроектованої моделі системи експериментального навчання відбувалося відповідно до організаційно-педагогічних умов її реалізації, а саме: здатність викладача педагогічного ВНЗ до інноваційної діяльності, самоорганізації, постійного вдосконалення професійної компетентності; використання в технологічній підготовці майбутніх учителів початкової школи технологічних карт і алгоритмічних приписів; моделювання квазіпрофесійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців; поетапність управління процесом професійної підготовки студентів до застосування загальнонавчальних технологій, що передбачає неперервний моніторинговий супровід на критеріальній основі; створення інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища, яке забезпечує технологізацію змісту й процесу навчання майбутніх фахівців.