Міжнародні відносини в сфері миротворчої і гуманітарної діяльності. Визначення принципових положень існуючої системи міжнародного гуманітарного права та їх потенціалу в удосконаленні міжнародного права, яке застосовується в період збройних конфліктів.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана на кафедрі міжнародного права та державного права іноземних держав Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат юридичних наук, професор Семенов Володимир Сергійович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри міжнародного права і державного права зарубіжних країн. Захист відбудеться 17 лютого 2003 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.03 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м.Міжнародне гуманітарне право відіграє істотну роль у практиці сучасних міжнародних відносин, безпосереднім учасником яких є Україна, а також військовослужбовці Збройних Сил України, що знаходяться в складі миротворчих сил і застосовують норми міжнародного гуманітарного права в реальних умовах. В звязку з цим представляється украй важливим дослідження принципів міжнародного гуманітарного права, повязане з аналізом сфери його застосування, що надає можливість виявити пріоритетні напрямки розвитку і кодификації даної галузі міжнародного права. Дослідженням принципів міжнародного гуманітарного права займалося чимало представників міжнародно-правової науки, як вітчизняних, так і закордонних. Правових, філософських, історичних та інших аспектів основних положень міжнародного гуманітарного права тією чи іншою мірою в різний час торкалися Арцибасов І.Н., Баскін Ю.Я., Бірюков П.Н., Бюньон Ф., Ваттель Е., Гассер Х.-П., Грабар В.Е., Гроций Г., Гудбі Д., Дрейпер Д., Дубік Н.Н., Дюнан А., Єгоров С.А., Кастрен Е., Калугін В.Ю., Кальсховен Ф., Келлер П., Коломбос Д., Колосов Ю.М., Кольб Р., Коробовський Ю., Лукашук І.І., Маланчук П., Меран Ж., Моріс Ф., Морозов П.І, Мулінен Ф., Найєр А., Нахлик С., Оппенгейм Л., Пікте Ж., Полторак А.І., Пустогаров В.В., Рогожин С., Савинський Л.І., Семенов В.С., Сінгх Н., Тимченко Л.Д., Тіунов О.І., Тункін Г.І., Тускоз Ж., Фердросс А., Шиндлер Д. та інші. Для досягнення наукової обєктивності результатів використано весь комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які знаходять широке застосування в сучасній науці міжнародного публічного права: метод обєктивності використано для встановлення вірогідності й повноти застосованої у процесі дослідження інформації; діалектичний метод - для аналізу розвитку концепції правового регулювання збройних конфліктів, виходячи з розумінь гуманності; історико-правовий - для характеристики генезису принципових положень права війни на різних етапах його розвитку; формально-логічний - для визначення системи принципових положень міжнародного гуманітарного права; спеціально-юридичний - для аналізу положень міжнародно-правових документів щодо предмету дослідження; системно-структурний - для визначення галузевих принципів і дослідження їх звязку з іншими елементами системи міжнародного гуманітарного права; порівняльно-правовий - для проведення класифікації джерел і принципів міжнародного гуманітарного права; методи моделювання, багатофакторності та прогнозування - для розробки пропозицій стосовно удосконалення і подальшого розвитку міжнародного гуманітарного права.Критерієм цієї регуляції і є система принципів міжнародного гуманітарного права, і в першу чергу, принцип гуманізму, що визначає мету цієї регуляції: зменшення жертв і руйнувань, порушень прав людини й інших негативних наслідків збройних конфліктів, виходячи з гуманітарних міркувань. Таким чином, у традиційному міжнародному праві термін “Jus ad bellum” використовується, коли мається на увазі право оголошувати і вести війну з іншим субєктом міжнародного права, а “Jus in bello” - стосовно до правил і юридичних норм, якими повязані воюючі сторони під час ведення війни чи збройного конфлікту. Слід зазначити тенденцію злиття і взаємопроникнення підгалузей міжнародного гуманітарного права (право Женеви і право Гааги), а також зближення міжнародного гуманітарного права з іншими галузями міжнародного права, перш за все, із правом міжнародної безпеки, роззброєння, правами людини, зростання впливу міжнародного права на створення внутрішньодержавних правових норм. “Особливості застосування міжнародного гуманітарного права” аналізується сфера дії і роль норм міжнародного гуманітарного права в міжнародних відносинах, досліджується поняття “збройний конфлікт”, що охоплює будь-яку ситуацію, незалежно від її правової кваліфікації, у якій дві чи більш сторони протистоять одна одній зі зброєю в руках, причому мова йде про воєнні дії значного масштабу, що відрізняються від локальних поліцейських операцій чи хаотичних хвилювань і безладь.