Розкриття правової природи та порядку укладення правочинів, що підлягають державній реєстрації, шляхом аналізу законодавства України, що регулює відносини у сфері обороту нерухомості. Сучасні наукові розробки та пропозиції вітчизняного і світового рівня.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»Робота виконана на кафедрі цивільного права № 2 Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України. Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Яроцький Віталій Леонідович, Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», завідувач кафедри цивільного права № 2. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» за адресою: 61024, м.Як правило, державній реєстрації підлягають правочини щодо нерухомості або речей, на які законом поширено правовий режим нерухомості, однак не всі, а лише визначені законом. У звязку з існуванням визначених законодавством вимог про державну реєстрацію відповідних правочинів щодо нерухомості та речей, на які законом поширено правовий режим нерухомості, їх сукупність слід розглядати як цілісну систему. Окреслена ситуація, безперечно, актуалізує необхідність дослідження правочинів, що підлягають державній реєстрації, як елементів єдиної системи. Ретельного вивчення та законодавчого вдосконалення потребує законодавство України, норми якого регулюють відносини у сфері укладення правочинів, що підлягають державній реєстрації, забезпечуючи захист прав та законних інтересів їх учасників. Мета дисертаційного дослідження полягає в розкритті правової природи та порядку укладення правочинів, що підлягають державній реєстрації, шляхом аналізу положень чинного законодавства України, що регулює відносини у сфері обороту нерухомості, а також унормовує порядок здійснення державної реєстрації правочинів щодо нерухомості, розгляду практики його застосування, а також врахування сучасних наукових розробок та пропозицій як вітчизняного, так і світового рівня.Розділ 1 «Теоретичні положення щодо правочинів, що підлягають державній реєстрації» складається з трьох підрозділів та присвячений дослідженню специфіки правового режиму нерухомості і речей, на які поширено правовий режим нерухомості, визначенню специфіки правочинів, що підлягають державній реєстрації, їх класифікації. «Нерухомість та речі, на які законом поширено правовий режим нерухомості, як предмет правочину» визначено, що нерухомість на сьогоднішній день має високу оборотоздатність і правочини щодо нерухомості мають у цивільному обороті значну питому вагу. «Державна реєстрація правочину як юридичний факт» присвячений дослідженню проблематики оптимізації унормованого порядку державної реєстрації нерухомого майна, прав на нього й правочинів щодо нерухомості та речей, на які законом поширено правовий режим нерухомості. Визначено, що сучасна юридична наука і практика вирізняє три види державної реєстрації, які тим чи іншим чином стосуються нерухомого майна: а) державна реєстрація правочинів, предметом яких є нерухоме майно та речі, на які законом поширено правовий режим нерухомості; б) державна реєстрація прав на нерухоме майно; в) державна реєстрація нерухомого майна, а фактично ведення реєстру всього нерухомого майна на території України. Державна реєстрація розглядається як юридичний факт, що у сукупності з іншими юридичними фактами (зокрема, самим фактом вчинення правочину, що реєструється) є підставою виникнення правовідносин щодо нерухомості та речей, на які законом поширено правовий режим нерухомості.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розкритті особливостей правочинів, що потребують державної реєстрації, як єдиної системи, визначенні сутності системоутворюючих чинників останньої. Автором формулюються пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, яке регулює відносини у сфері вчинення правочинів, що підлягають державній реєстрації. Природа нерухомого майна та речей, на які законом поширено правовий режим нерухомості, що є предметом правочинів, які підлягають державній реєстрації, найбільш повною мірою розкривається з урахуванням трьох критеріїв: фізичного, юридичного та економічного. Сукупність правочинів, що підлягають державній реєстрації, пропонується розглядати як єдину систему, системоутворюючим чинником якої є законодавча вимога щодо їх державної реєстрації. Майно, яке може бути предметом правочинів, що підлягають державній реєстрації, можна умовно поділити на три групи.