Обґрунтування необхідності впровадження контролінгу як управлінської функції та автоматизації бюджетного планування в практику підприємства. Дослідження сутності планування у сфері туризму. Характеристика особливостей управління рухом грошових коштів.
Аннотация к работе
Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні основи діяльності туристичного планування 1.1 Особливості планування у сфері туризму 1.2 Сутність планування у сфері туризму 1.3 Види планів. Система планування діяльності туристичного підприємства - фірма Пілігрім» 2.1 Характеристика підприємства 2.2 Актуальні проблеми планування діяльності туристичної фірми «Пілігрім» Розділ 3. Шляхи вдосконалення планування діяльності туристичного підприємства 3.1 Напрямки вдосконалення планування діяльності туристичного підприємства «Пілігрім» 3.2 Перспективи розвитку туристичного підприємства «Пілігрім» 3.3 Рекомендації для вдосконалення планування діяльності туристичного підприємства «Пілігрім» Висновки Перелік використаної літератури Вступ Туризм є однією з найприбутковіших та найдинамічніших галузей світової економіки. Світова тенденція до зростання сфери туристичних послуг свідчить про те, що туризм доцільно проголосити пріоритетною галуззю в Україні. Планування забезпечувало існування тогочасного уряду і не сприяло розвиткові нормальних економічних відносин на ринку. Проте, не можна ототожнювати планування в загальному з тим викривленим видом нормативного планування, яке застосовувалось раніше. Сьогодні потрібно переглянути наукові та практичні підходи до планування в умовах ринкової економіки. В умовах скрутного матеріального становища планування є важливим чинником економії ресурсів та дає змогу ефективно використовувати інвестиційні надходження. Саме тому тема роботи є актуальною і потребує вивчення. Метою роботи є розробка шляхів вирішення актуальних проблем планування діяльності туристичних підприємств в Україні. Розділ 1. Теоретичні основи діяльності туристичного планування 1.1 Особливості планування у сфері туризму Туристичні фірми здійснюють планування і організацію виробництва послуг в особливий, притаманний лише для сфери гостинності та туризму, спосіб. Для туристів та інших подорожуючих обєктом споживання під час подорожі є корисність товарів та послуг, які здатні задовольнити їхні потреби у даний момент. І не лише корисність послуг чи благ, зокрема, дарів природи (море, сонце, гори і т. д.), пізнавальна цінність памяток культури та мистецтва, комфортність проживання у номері готелю, але і функціональна якість надання послуг гостинності становлять для туристів споживну вартість комплексного і туристичного продукту. Значним є внесок у теорію планування, у розробку сучасних концепцій регулювання соціально-економічного розвитку організації вітчизняних вчених-економістів: Бірінберга Б.М., Беседіна В.Ф., Гуревічова М.М., Долішнього М.І., Жмаєва Г.О., Крижанівського Б.М., Мельник А.Ф., Михасюка І.Р., Павленка В.Ф., Панасюка Б.Я., Пили В.І., Поповкіна В.А., Чумаченка М.Г., Чухна А.А. Самостійне планування підприємством сфери послуг гостинності та туризму своєї діяльності потребує постійного моніторингу стану ринку, готовності до ринкових коливань з метою забезпечення реалізації стратегії саморозвитку й економічного виживання в умовах конкуренції. Необхідно також правильно обрати час виходу на ринок нового чи модернізованого продукту. Але для того, щоб успішно працювати на ринку тривалий час, необхідне стратегічне планування, яке включає в себе розробку довгострокових планів розвитку фірми на основі проведеного комплексного аналізу, наукове прогнозування ринкової ситуації і перспектив розвитку галузі в різних туристичних регіонах. Планування діяльності туристичного підприємства здійснюється за допомогою різних методів. Основні з них: Ресурсний метод планування (за можливостями), в якому враховуються ринкові умови господарювання та наявність ресурсів. Метод екстраполяції (екстраполяція - поступальний рух) - планування за відсутності загроз з боку конкурентів і надія на те, що розвиток у майбутньому відбуватиметься зі збереженням показників, темпів і пропорцій, досягнутих на момент розробки плану. За інтерполяційним методом планування підприємство встановлює мету для досягнення її в майбутньому і на цій підставі визначає тривалість планового періоду та проміжні планові показники. Інтерполяційний метод передбачає зворотний рух - від встановленої мети та відповідного кінцевого значення планових показників до обчислення проміжних їхніх величин. Найбільш точний нормативний метод планування, суть якого полягає в тому, що планові показники розраховуються на підставі прогресивних норм використання ресурсів із врахуванням їхніх змін у результаті впровадження організаційно-технічних заходів у плановому періоді. Для увязування потреб із необхідними ресурсами для виробництва туристичного продукту та послуг використовують балансовий метод планування. За різними класифікаційними ознаками (варіантність планів, спосіб виконання розрахункових операцій, форма подання планових показників), методи планування можуть бути одноваріантними, поліваріантними, ручними, механізованими, автоматизованими, табличними, лінійнографічними та іншими. Окрім того, вибір способу планування здебільшого визначається традиційними підходами до управління, які склалися в