Система перинатального прогнозування, діагностики і профілактики внутрішньоутробних інфекцій на основі вивчення клініко-генетичних особливостей сім’ї - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукНаукові консультанти:доктор медичних наук, член-кореспондент АМН України, професор, завідувач кафедри медичної генетики Харківського державного медичного університету МОЗ України Гречаніна Олена Яківна доктор медичних наук, головний науковий співробітник Інституту гігієни та медичної екології ім. Офіційні опоненти:доктор медичних наук, член кореспондент АМН України, професор, завідувач кафедри медичної генетики, алергології та клінічної імунології Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України Горовенко Наталія Григорівна доктор медичних наук, професор, завідувач відділенням медицини плода Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України Гордієнко Ірина Юріївна доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри акушерства та гінекології Харківського державного медичного університету МОЗ України Паращук Юрій Степанович Провідна установа:Інститут спадкової патології АМН України, відділ епідеміології вродженої та спадкової патології, м. Захист відбудеться “19 ”травня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.604.02 Інституту гігієни та медичної екології ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім.Незважаючи на значний прогрес, досягнутий за останнє десятиріччя у вивченні внутрішньоутробних інфекцій, в цій проблемі залишається багато невирішених питань: відсутні достовірні критерії, що дозволяють розмежовувати різні стадії інфекційного процесу у фетоплацентарному комплексі, вимагають уточнення прогностичні ознаки стосовно наслідків вагітності для плода, потребують систематизації дані ультразвукової діагностики при ВУІ та їхнє обґрунтування по клініко-ехо-морфологічним паралелям, не відпрацьована система оцінки стану плода при внутрішньоутробних інфекціях в пре-і постнатальному періоді. Запропонований алгоритм обстеження вагітних з внутрішньоутробними інфекціями, впровадження системи індивідуальної пренатальної диспансеризації дозволили знизити перинатальну патологію, репродуктивні втрати за рахунок раннього виявлення, точної диференційної діагностики природженої патології та інфекційного ураження плода, адекватної тактики нагляду за вагітною. Проведено аналіз наслідків вагітності і станів новонароджених за даними генетичних карт групи порівняння (155 вагітних з внутрішньоутробними інфекціями: 57 - 36,8% бактеріальної, 29 - 18,7% вірусної, 69 - 44,5% бактеріально-вірусної етіології). В залежності від етіологічного фактору основна група була поділена на вагітних з бактеріальною інфекцією (I група), з вірусною (II група) і змішаною (бактеріально-вірусою) інфекцією (III група). Кардіомегалія, яка була діагностована у плода в 13,3±2,2 спостережень, у частині випадків була відносною (при гіпоплазії легень), в інших спостереженнях була компенсаторною реакцією плода на інфікування, але, за нашими даними, не являлась інформативною ехографічною ознакою ВУІ.Вивчення впливу інфекційного збудника на функцію геному за допомогою цитогенетичного дослідження хромосомної нестабільності дозволило встановити статистично значуще підвищення рівня хромосомних аберацій (2,36±0,18*) як хромосомного (парні ацентричні фрагменти - 0,83±0,08*), так і хроматидного (1,06±0,09*) типів, що може свідчити про ушкодження структури хромосом на всіх фазах мітотичного циклу. Встановлено, що при інфекціях бактеріальної і бактеріально-вірусної етіології у вагітних достовірно підвищилась частота хромосомних аберацій хроматидного типу (1,29±0,15* та 0,97±0,12*); при бактеріально-вірусних інфекціях статистично значущо підвищився рівень ушкоджень хромосом хромосомного типу (1,43±0,21*); при вірусних інфекціях спостерігалась лише тенденція до підвищення хромосомної нестабільності. Підвищення рівня екскреції оксипроліна у вагітних з ознаками СТД та внутрішньоутробною інфекцією (46,8±7,5 мг/сут проти 36,5±16,1 мг/сут в контролі) розцінено як прояв порушеного катаболізму колагену, яке відбиває складні патогенетичні стосунки між макро-і мікроорганізмом. Визначені загальні (деформація черепа, вентрикуломегалія, кісти судинних сплетінь, гіпоплазія грудної клітини і легень, кардіомегалія, гепатомегалія, пієлектазія, нефромегалія, СЗВУР, зміна кількості навколоплідної рідини) та диференційні пренатальні ультразвукові критерії ВУІ (доліхоцефалічна форма голівки, периваскулярна інфільтрація печінки, підвищена ехогенність ендотелію внутрішніх органів, асиметрична форма СЗВУР, гіперплазія і неоднородна ехогенність плаценти, дрібнодисперсні включення в навколоплідній рідині) і вродженої патології (дизморфії обличчя і аурикулярні дизморфії, коротка шия, скорочення і деформація кінцівок, симетрична форма СЗВУР, гіпоплазія плаценти), які дозволяють вибрати адекватну тактику нагляду за вагітною (лікування внутрішньоутробного плода чи переривання вагітності).