Характеристика причин та особливостей зародження ранньовізантійської системи оподаткування. Розгляд характеру змін у системі оподаткування Візантії за часів правління імператора Юстиніана I і їх ролі у вирішенні соціальної кризи кінця V – середини VI ст.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана в Харківському національному університеті ім. Науковий керівник - доктор історичних наук, професор Сорочан Сергій Борисович, Харківський національний університет ім. Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Бородін Олег Робертович, перший заступник головного редактора журналу „Библиотека”, м. Захист відбудеться “18” грудня 2003 р. о 16 30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харківського національного університету ім. З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім.Наявність оподаткування в будь-якій державі незалежно від форми господарювання дозволяє економістам говорити про податки як феномен людської цивілізації, її невідємну частину. Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжувалися перетвореннями податкової системи, і Візантія не була у цьому плані виключенням. Гнучка й всеохоплююча система візантійського оподаткування була не лише основним джерелом поповнення бюджету та утримання армії та адміністративного апарату, але також відігравала провідну роль у державному регулюванні економічних процесів і вирішенні багатьох соціальних проблем. Через це повноцінне вивчення політичної та соціально-економічної історії Візантії неможливе без докладного аналізу візантійського оподаткування, розвиток та трансформація якого були нерозривно взаємоповязані зі змінами, що відбувалися у візантійському суспільстві. У цілому ж дослідження візантійської системи оподаткування дозволяє не лише прослідкувати особливості соціально-економічного та політичного розвитку візантійської держави, а й по-новому подивитися на численні загальні підвалини економічної історії античності та середньовіччя.Перший розділ дисертації „Історіографія та джерела" присвячено аналізу джерельної бази дослідження та наукової літератури з проблеми. Однак потрібно зазначити, що візантійське оподаткування в цей період дослідники розглядали виключно в рамках економічної чи політичної історії Візантії, не виокремлюючи як самостійну тему. Мілле сконцентрував свою увагу на вивченні непрямих податків, зокрема октави, яку він запропонував розглядати як податок з торгівельних операцій. У цілому, у період між двома світовими війнами лише закладалися напрямки, за якими в подальшому в основному буде йти вивчення візантійського оподаткування: проблема прямих податків Візантії VII-XI ст., непряме оподаткування ранньої Візантії, а також генеза візантійської податкової адміністрації. Проте певна підпорядкованість загальним науковим проблемам, відсутність комплексного дослідження, а також безсистемне вивчення окремих аспектів теми призвело до того, що численні грані візантійського оподаткування не було розглянуто взагалі, деякі моменти вимагають перегляду, а в цілому відсутнє єдине уявлення про генезу податкової системи Візантії IV-IX ст.У період „темних віків” у межах фінансової адміністрації відбувається розподіл функцій, з одного боку, збирання податків, а з іншого - обліку та розподілу зібраних коштів.Генезу візантійського оподаткування IV-IX ст. умовно можна розділити на два етапи, межею яких визначити податкові та адміністративні реформи Юстиніана І. Для виходу з фінансової кризи III ст. було створено нову систему прямого оподаткування jugatio-capitatio, яка після заходів імператора Костянтина Великого перетворилася на дієвий засіб поповнення державного бюджету доходами. Достатньо складній системі візантійського оподаткування відповідала багатоступенева ієрархія чиновників, які в багатьох випадках мали можливість не лише збирати прибутки від оподаткування, а й зберігати та витрачати їх на місцях. Використовуючи принципи колективної податкової відповідальності, прямого державного втручання в економічні процеси, ліквідовуючи систему податкових пільг та імунітетів, замінюючи відкупщиків чиновниками на державному утриманні, цей імператор трансформував ранньовізантійську систему оподаткування. Як результат, імператор був змушений перейти до системи активного державного втручання в економічні процеси у вигляді державних монополій на купівлю-продаж більшості товарів і постійної практики примусових закупівель продовольства за фіксованими цінами.