Система інформаційного забезпечення кадрової політики органу публічної адміністрації - Статья

Система інформаційного забезпечення кадрової політики органу публічної адміністраціїІнформаційне забезпечення є невідємною частиною кадрової політики органів публічної адміністрації, а якісна кадрова інформація дає змогу максимально ефективно використовувати кадровий потенціал цих субєктів адміністративного права. Олуйко вважає, що сучасна державна кадрова політика в регіонах України зумовлюється рядом специфічних причин: по-перше, посиленням в умовах адміністративної реформи відцентрових процесів децентралізації владних повноважень на користь місцевих органів влади та зростанням ролі службовців у здійсненні соціально-економічних перетворень; по-друге, серйозними прорахунками в кадровій політиці в регіонах, послабленням контролю і вимогливості до управлінських кадрів, відставанням розвитку правового забезпечення й боротьби зі зловживаннями працівників апарату державного управління, що призвело до значної втрати авторитету управлінських органів та їхніх кадрів; по-третє, недосконалістю державної кадрової політики на регіональному рівні, недостатністю її теоретичної розробленості в науковій літературі з урахуванням її комплексності та багатогранності; по-четверте, необхідністю всебічного вивчення і запровадження вже наявного вітчизняного та зарубіжного досвіду формування та реалізації державної кадрової політики в регіонах України [14, с. На наш погляд, обєднувальним фактором недостатньо ефективної кадрової роботи органів публічної адміністрації як у центрі, так і в регіонах є застаріла, громіздка, забюрократизована, фрагментарна система інформаційного забезпечення кадрової політики цих органів. Сучасні стратегічні нормативно-правові акти, що визначають напрями реформування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування в Україні, враховують зазначені вище фактори, що впливають на кадровий потенціал органів публічної адміністрації, та приділяють значну увагу удосконаленню діяльності кадрових підрозділів цих органів. Стратегія реформування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування в Україні на період до 2017 року однією з проблем, що потребують розв’язання, визначає кардинальне оновлення змісту діяльності кадрових служб державних органів та органів місцевого самоврядування, посилення їхньої ролі в управлінні персоналом відповідного органу, а одним із критеріїв успішності реалізації цієї стратегії визначає трансформацію кадрових служб у служби управління персоналом шляхом оволодіння працівниками служб персоналу державних органів та органів місцевого самоврядування сучасними технологіями та практичними інструментами управління людськими ресурсами [22].За результатами розглянутих досліджень вважаємо за можливе сформулювати основні ознаки, притаманні системі інформаційного забезпечення кадрової політики органів публічної адміністрації: 1) це складна, інтегрована, багаторівнева, ієрархічно організована система; 2) її зміст становить комплекс нормативно-правових (інструктивні документи, нормативна база, індивідуальних актів), організаційно-управлінських (регламенти, графіки, плани, розклади), науково-технічних (інформаційні фонди, інформаційні ресурси, бази даних, інформаційне програмне забезпечення, обчислювальна техніка, системне і спеціальне програмне забезпечення, системи звязку та передачі даних, системи оброблення даних, автоматизоване робоче місця працівника підрозділу по роботі з персоналом) засобів і заходів; З урахуванням зазначеного вважаємо за можливе сформулювати поняття системи інформаційного забезпечення кадрової політики органів публічної адміністрації як системи взаємоповязаних комплексів нормативно-правових, організаційно-управлінських, науково-технічних засобів і заходів, реалізованих у процесі одержання, оброблення, накопичення, створення та використання кадрової інформації, що створюють оптимальні умови задля задоволення інформаційних потреб підрозділів роботи з персоналом та ефективної реалізації кадрової політики органів публічної адміністрації. Це зумовлено низкою факторів, зокрема: невпорядкованістю інформаційних відносин, що простежуються у взаєминах органів державної влади при організації інформаційної взаємодії; відсутністю локальної мережі між місцевими органами державної виконавчої влади України, єдиного інформаційно-телекомутаційного вузла обміну й оброблення інформації; недостатнім оснащенням місцевих органів виконавчої влади програмно-технічними засобами та нераціональним їх використанням; низьким рівнем фахівців з інформаційно-компютерного забезпечення в районних структурах місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; відсутністю аналітичної бази, систематизованого та вичерпного інформаційного фонду з потужним довідковим апаратом, мереж телекомунікацій, що дають змогу використовувати фонди зовнішніх організацій [18].