Геологічний моніторинг просторово-часової мінливості структурно-тектонічних зон у межах північно-західного шельфу Чорного моря. Сейсмоакустичний метод моніторингу, з урахуванням особливостей поширення пружних хвиль у шаруватому геологічному середовищі.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ГЕОДИНАМІЧНИХ ЗОН ШЕЛЬФУ ЧОРНОГО МОРЯ - ТЕОРІЯ, МЕТОДИ, МОДЕЛІОфіційні опоненти: доктор геологічних наук Коболев Володимир Павлович, Інститут геофізики Національної Академії наук України, завідувач відділу фізичних властивостей речовини Землі доктор геологічних наук, професор Огородніков Володимир Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка кафедра землезнавства та геоморфології доктор географічних наук, професор Шуйський Юрій Дмитрович, Одеський національний університет ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту геологічних наук НАН України за адресою: вул. У дисертації досліджено проблему створення регіональної мережі геологічного моніторингу просторово-часової мінливості структурно-тектонічних зон у межах північно-західного шельфу Чорного моря з використанням сейсмоакустичного методу моніторингу, з урахуванням особливостей поширення пружних хвиль у шаруватому геологічному середовищі. Аргументовано необхідність створення системи моніторингу для реєстрації і прогнозу землетрусів, дослідження глибинної будови земної кори, детального вивчення динаміки сучасних відкладів. Построение геодинамической региональной модели геологического объекта предусматривает: подготовку геолого-структурных и тектонических схем, учитывающих тектонические особенности и режим современных тектонических движений, условия формирования геологических и инженерно-геологических свойств, физико-механических параметров литолого-стратиграфических комплексов, являющихся средой развития геологических процессов; анализ геодинамики структурных элементов региона, определение их энергетических параметров, как условий развития геологических процессов; типизацию геодинамических систем; определение закономерностей и перспектив развития геодинамических систем.Актуальною для геодинаміки є проблема вдосконалення методів моніторингу механічних напружень у структурних полях розломних зон, дослідження характеру релаксаційних геологічних процесів, що проходять у земній корі, а також прогнозування землетрусів. Специфіка дослідження розломоутворення у літосфері полягає в тому, що самий процес та його результат - розломні зони-можуть розглядатися і з геологічних позицій, і з позицій фізики та механіки. Вивчення напружено-деформованого стану земної кори в процесі структуроутворення - необхідна передумова при дослідженні геологічного обєкта на предмет його формування та еволюції, а також прогнозування геодинамічних, сейсмологічних, інженерно-геологічних процесів. Для цього необхідно сформулювати принципи та теорію моніторингу і розробити принципово нову геодинамічну модель, яка базувалася б на принципах пошарової однорідності геологічного обєкта і узгоджувалася б з іншими геологічними та геофізичними моделями. Її актуальність визначається тим, що результат систематичного вивчення структурних, геологічних і геофізичних особливостей геодинамічних зон на шельфі та запропонована геодинамічна модель і метод її сейсмоакустичного моніторингу є істотним поповненням традиційних методів дослідження структурно-тектонічних утворень у межах дна моря й океану.Обєктом досліджень при формуванні системи моніторингу визначається геологічне середовище, що включає в себе геологічні тіла, охоплювані в ході досліджень і спостережень. Геологічне середовище як будь-яка система, що формується на базі факторів і параметрів, обєднаних певною закономірністю, має сітку внутрішніх звязків. У мікромасштабах сейсмоакустичні характеристики геологічного середовища залежать від численних важко контрольованих факторів і є малоінформативними, але при приведенні до середнього в масштабах геологічних структур вони можуть служити ознаками, за якими зявляється можливість адекватного розвязання задачі оцінки сучасного стану геологічного середовища і формування довгострокових прогнозів. Вивчення напружено-деформованого стану земної кори у процесі структуроутворення - необхідна умова при дослідженні геологічного обєкта на предмет його формування і еволюції, а також вивчення і прогнозування інженерно-геологічних, сейсмологічних факторів, і, що надзвичайно важливо, для наукового обґрунтування напрямку пошуків корисних копалин. Процесами такого роду є еволюція поля механічних напружень на границях структурно-тектонічних блоків земної кори (у так званих зонах сполучення), що визначає структуру пружних деформацій різних шарів гірських порід, а також накопичення сучасних неконсолідованих відкладів на шельфі, еволюція їх фізико-механічних властивостей, утворення корисних копалин.Великий вплив на формування сучасної структурно-тектонічної обстановки досліджуваної території, включаючи північно-західний шельф Чорного моря і прибережну частину суші, мають неотектонічні і сучасні рухи земної кори.