Склад конфіксальних іменників в сучасній українській мові та їхня словотвірна структура. Семантика іменникових дериватів. Дистрибуція конфіксів в окремих словотвірно-семантичних полях. Тенденції розвитку сучасної конфіксальної іменникової системи.
Аннотация к работе
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СИСТЕМА КОНФІКСАЛЬНОГО ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВРобота виконана на кафедрі української мови Запорізького державного університету Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Білоусенко Петро Іванович завідувач кафедри української мови Запорізького державного університету Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Лучик Василь Вікторович завідувач кафедри української мови Кіровоградського державного педагогічного університету кандидат філологічних наук Качайло Ксенія Анатоліївна доцент кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Захист відбудеться “19 “червня 2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Запорізькому державному університеті за адресою: 69063 м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Запорізького державного університету за адресою: 69063 м.Останнім часом у лінгвістиці відбулася зміна поглядів на префіксально-суфіксальний спосіб творення слів, який став визначатися дериватологами як конфіксація - творення слів за допомогою функціонально єдиної двоелементної морфеми - конфікса (а не комбінації префікса і суфікса), який обрамляє твірну основу в похідному слові і має єдине словотвірне значення. Однак значна частина іменникових конфіксальних формантів, їхній функціональний обсяг, семантична орієнтація, характеристика словотвірних звязків, міра активності використання для вираження певної словотвірної семантики, дистрибуція в окремих словотвірно-семантичних полях на різних синхронних зрізах на сьогодні ще не досліджувалися. Активізація використання частини конфіксів для поповнення новотворами лексичного складу мови також зумовлює необхідність поглибленого вивчення конфіксального словотворення. Поставлена мета вимагає виконання конкретних дослідницьких завдань, а саме: виявити склад конфіксальних іменників в сучасній українській мові та їхню словотвірну структуру; зясувати специфіку функціонування конфіксів (функціональне навантаження, активність використання для вираження того чи іншого значення, семантичну орієнтацію при творенні слів певних лексико-словотвірних груп);Мікрополе діяча підпорядковується загальному словотвірному значенню “виконавець дії”, яке реалізується в похідних з формантами по-...-ник, по-…-чик, по-…-ач, по-…-ай, по-…-йл(о), по-…-йк(о), по-…-ах(а), по-…-к(а), по-…-уц(я), спів-...-ник, спів-...-ець, спів-...-ень, спів-…-ач, спів-…-ель, со-...-ець, о-...-ак(а), па-...-o(а), під-...-ач, по-...-ун, по-...-ець, пере-...-ник, по-...-o, о-...-ник та ін. Значення особи, яка виявляє ознаки або певне відношення до названого мотивуючою основою, мають деривати з конфіксами по-…-ник, по-…-щик, над-...-овик, до-...-ник, поза-...-ник, при-…-ник, при-…-ець, о-…-ник, на-…-ник, за-…-ник, за-...-ець, пере-…-ник, су-…-ник, по-…-чик, уз-…-ник, за-…-нюк, за-...-ан, полу-…-ник, при-…-ок, від-…-ок, під-…-ник, по-…-ець та ін. Деривати словотвірно-семантичного мікрополя зоологічних назв творяться за участю афіксів: під-…-ок, полу-…-ок, полу-…-иц(я), полу-…-к(а), на-…-ник, на-…-няк, при-…-ень, по-…-ник, при-…-ник, по-…-ок, коло-…-ник, по-…-’ак, під-…-ник, під-…-ець, під-...-н(я), під-…-ниц(я), під-…-иц(я), під-…-к(а), під-...-j(а), під-…-o, під-...-в(а), під-…-анк(и) та ін. і позначають а) істоти, які не досягли повного виявлення своїх ознак і подібні до тих, що позначає мотивуюча основа: підсвинок (СУМ VI 496) “немолочне порося віком до року; підярок (Гр ІІІ 185) “піврічне ягня”; б) істоти, що мають половину ознак того, що називає мотивуюче слово: полурибок (СЗН ІІ 107); полурибиця (107); полукровка (РУС 468). Так, значення предмета, розташованого нижче від того, що називає мотивуюче слово, мають структури з афіксами під-…-ник, під-…-ок, під-…-j(a), під-…-ень, під-…-ин(а), під-…-ниц(я): піддзеркальник (СУМ VI 423); підрешіток (489) “густе решето”; підвіконня (406); підщоглень (Трансп 156); підхребтина (328) “фальш кіль”; підстрішниця (ВТ 28) “дошка, підшита під стріху”; значення предмета, розташованого зверху на тому, що позначає мотивуюче слово, притаманне дериватам з формантами на-…-ник, на-…-ок, на-…ень, на-…-j(а), на-…-івниц(я), на-…-ниц(я), над-…-ок, над-…-ник: набедреник (СУМ V 12); натрубок (ГТ 1122) “кільце”; наголовень (ВТ 51) “предмет, який використовують для скріплення частин крокви”; надкрилок (51); наушниця (Трансп 308) “телефонна раковина”; надзлежник (93) “надшпальник” (<злежень “шпала”); значення предмета, що знаходиться біля того або прилягає до того, що називає мотивуюча основа, мають іменники з афіксами при-…-ок, об-…-ок, уз-…-ник, ви-…-ник, по-…-ниц(я), при-…-ник, при-…-j(a), при-…-иц(я), по-…-ин(а), о-…-к(а): прилавок (СУМ VII 653); приструнок (VIII 47) “коротка струна в бандурі, кобзі і т. ін.