Поняття державних і місцевих видатків. Основні принципи бюджетного фінансування державних і муніципальних видатків. Порядок та класифікація видів кошторисно-бюджетного фінансування: видатки на соціально-культурну сферу, на охорону здоров"я, на оборону.
Аннотация к работе
Зміст Вступ 1. Основи правового регулювання державних і місцевих видатків в бюджетній системі України 1.1 Поняття державних і місцевих видатків, особливості відносин 1.2 Основні принципи бюджетного фінансування 1.3 Правові принципи фінансування державних і муніципальних видатків 1.4 Основний розподіл видатків між ланками фінансування бюджетної системи України 2. Регулювання правових засад кошторисно-бюджетного фінансування 2.1 Порядок кошторисно-бюджетного фінансування 2.2 Додержання фінансової дисципліни 3. Класифікація видів кошторисно-бюджетного фінансування 3.1 Порядок фінансування соціально-культурних заходів 3.1.1 Видатки на соціального захисту населення 3.1.2 Порядок фінансування освіти 3.1.3 Порядок фінансування науки 3.1.4 Видатки на культуру та мистецтво 3.2 Фінансування охорони здоров’я та фізичної культури 3.3 Видатків на оборону 3.4 Видатки на фінансування законодавчої, виконавчої влади, правоохоронних органів 3.5 Інші видатки 3.6 Позабюджетні кошти бюджетних установ Висновки Список використаної літератури Вступ Бюджетна система є провідною ланкою державних фінансів. Видатки бюджету - це прямі цільові витрати держави, що забезпечують її безперебійне функціонування і відображають економічні відносини, що повязані з розподілом і перерозподілом частини національного доходу, яка концентрується у бюджеті. Тому витрати держави - це одна з важливих сторін фінансової діяльності держави, яка безпосередньо пов’язана з її діяльністю по мобілізації коштів у державний та місцевий бюджети і державні цільові фонди. Загальна мета застосування державного впливу на економіку полягає в тому, щоб розглядати людину як мету виробництва, примусити економіку функціонувати як фактор розвитку людства, а не людину - як фактор виробництва, надати ринковій економіці «ринкового обличчя». У своєму посланні Верховній Раді України Президент України зазначив, що одним з ключових завдань уряду є забезпечення переорієнтації бюджетного механізму, перетворення його на ефективний інструмент соціально-економічної стратегії. Однак обєктивно існуючий закон випереджаючого зростання видатків над доходами держави, який відкрив німецький вчений Адольф Вагнер, примушує державу і органи місцевого самоврядування, які представляють публічний фінансовий інтерес, ретельно розподіляти одержані доходи з тим, щоб була змога покривати першочергові, пріоритетні видатки. Публічні видатки, які повязані з виконанням функцій держави і органів місцевого самоврядування, фінансуються за рахунок бюджетних коштів та позабюджетних централізованих цільових коштів. З одного боку - це витрати держави, які вона здійснює на своє функціонування, а з другого, це доходи, за рахунок яких державні установи, підприємства й організації утворюють свої фонди, необхідні для їх функціонування. Наприклад, видатки на охорону здоровя і освіту обєктивно потрібні завжди, а видатки на будівництво шкіл, лікарняних закладів - з моменту їх проектування, виділення на ці цілі асигнувань тощо. Фінансове право, як ми знаємо, регулює складну групу відносин в галузі видатків, які повязані із забезпеченням публічного фінансового інтересу, тобто із діяльністю державних і муніципальних органів, що виконують державні функції, функції місцевих органів самоврядування та організацій, які виконують з дозволу і під контролем держави соціальні функції (наприклад, Пенсійний фонд, інші фонди соціального страхування). Видатки класифікуються і за роллю у суспільному виробництві- на розвиток матеріального виробництва і нематеріальної сфери; за суспільним призначенням: економічний розвиток; соціально-культурні заходи, освіта і наука; оборона країни; правоохоронна діяльність; зовнішньоекономічна діяльність, обслуговування державного боргу; за цільовим призначенням на: заробітну плату, нарахування на заробітну плату; господарські витрати, поточний і капітальний ремонт. Перш за все, це уповноважений державою або місцевим органом самоврядування субєкт, що представляє публічний фінансовий інтерес, оскільки відносини у галузі публічних видатків не виникають в інтересах окремої юридичної або фізичної особи, а виникають в інтересах держави або органу місцевого самоврядування Другим обовязковим субєктом відносин у галузі видатків є банк, у якому відкритий рахунок третього субєкта і через який Державне казначейство видає кошти; третій субєкт - одержувач коштів, які виділені з відповідного бюджету за призначенням, указаним у кошторисі. У свою чергу видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України, здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. Владною стороною виступають Міністерство фінансів України, яке складає розпис видатків, і Державне казначейство, яке дозволяє користуватися бюджетними призначеннями (асигнуваннями). Банк здійснює контроль за витрачанням готівки, порядком сплати податків і обовязкових зборів, порядком списання