Характеристика дієслова як частини мови. Огляд класифікації німецьких дієслів. Визначення засобів і способів дієслівного словотвору у німецькій мові. Особливості безсуфіксного утворення дієслів. Суфіксація та словоскладання як способи утворення дієслова.
Аннотация к работе
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка кафедра німецької філології СИСТЕМА ДІЄСЛОВА В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ студентки 3 курсу 305 групи факультету іноземних мов Галузь знань: 0203 Гуманітарні наукиДієслово в німецькій мові - це частина мови, що позначає дію в часі або стан і грає синтаксичну роль присудка. В деяких випадках дієслово може служити як підмет. Німецькі часові форми такої функції не мають, але передають різницю в часі між діями одного характеру через відносне вживання. Донедавна похідні слова, вивчення яких є обєктом словотвору, досліджувалися, здебільшого, з формального боку, тобто в плані вираження, а змістовий бік (план змісту) залишався мало вивченим, тим часом, як „специфіка словотвору - в його багатоплановості; у різнобічності його звязків, а звідси будь-який однобічний розгляд процесів словотвору вже не відображає фактичний план справ та істотно обмежує власну проблематику словотвору”. В основі ряду класифікацій покладено принцип розподілу дієслів на три класи: дієслова дії, дієслова стану, дієслова процесу [14, 19, 20, 23 та ін.]. У.Енгель пропонує таку дієслівну класифікацію: дієслова стану (Zustandsverben), дієслова процесу (Vorgangsverben), дієслова зі значенням „діяльність“ (Tatigkeitsverben), серед яких як підклас виділяються дієслова дії, спрямованої на обєкт [19, с.Дієслово (das Verb, das Zeitwort) - частина мови, що виражає процес дії або стану. Дієслово безпосередньо повязаний з носієм даного дії чи стану (на відміну від дієслівних абстрактних іменників, що позначають дію або стан у відриві від їх носіїв), а також тимчасовим ознакою, що і складає основну характеристику даної категорії слів. З точки зору семантики дієслово являє собою досить складне явище. Зазвичай дієслова прийнято ділити на дієслова дії, стану та переходу з одного стану в інший.Допоміжні дієслова - це дієслова, які відіграють особливу роль в утворенні складних часових форм, таких як Perfekt, Plusquamperfekt, Futur I IFUTUR II, і в деяких конструкціях. Основні дієслова-звязки - sein і werden (але в деяких випадках цю роль переймають і інші дієслова - bleiben, scheinen та інші). Безособові дієслова - це дієслова, які вживаються в 3-й особі однини і поєднуються з безособовим займенником es і з неозначено-особовим займенником man. Перехідні дієслова - дієслова, які передбачають наявність прямого доповнення в Akkusativ. В залежності від наявності афіксів або складових частин (інших слів) дієслова прийнято ділити на три групи: Прості - складаються тільки з основи та граматичного суфікса-en: fallen, rollen, stehlen і так далі.Строєва-Сокільська складними дієсловами вважають зєднання дієслів з іменниками, прикметниками і дієсловами, при цьому із застереженням, що "словоскладання в дієслові грає набагато меньшу роль, ніж в імені ...", з чим важко погодитися, а перший компонент-прислівник відносять до приставок. По перше, на ряду з іншими дієсловами, тобто не утвореними від інших слів, у сучасній німецькій мові є значна кількість дієслів, утворених без участі афікса, від іменних і дієслівних основ і не втративших семантико-етимологічних звязків з останніми: ці дієслова за формою нічим не відрізняються від кореневих, оскільки складаються з одного кореня (з суфікса-en в інфінітиві). Очевидно такі дієслова - за формою прості, тобто складаються з одного кореня, але утворені від інших основ і не втратили семантико-етимологічних звязків з останніми, слід вважати особливим типом похідних слів, хоча й іншим, ніж тип дієслів, утворених від дієслівних та іменних основ за допомогою словотворчих суфіксів-el,-ier та інші. Якщо дієслова з be-, ge-,ent-, emp-, zer-, ver-, er-, mi?-безумовно є похідними (тобто засновані за допомогою префіксів-морфем), а дієслова з першими компонентами - знаменними частинами мови - складними дієсловами (зрушеннями), то дієслова з прийменниками-прислівниками не можна беззаперечно віднести ні до тих, ні до інших. Нарешті слід зазначити, що за допомогою як префіксів, так і напівпрефіксів можуть утворюватися дієслова від іменних основ (erfrischen, auffrischen), які уявляють собі результат особливого типу словотвору: взаємодії вербалізації (тобто переходу імені в дієслово без допомоги словотворчих суфіксів) і префіксація (або напівпрефіксація).Це так звані "каузативні" або "фактитивні" дієслова (kausative, faktitive Verben, Bewirkungsworter); в українській лінгвістичній літературі їх іноді позначають терміном "дієслова примусово значення". Найдавніші зразки цих дієслів сходять до дієслів першого класу в древньонімецькій мові, чим і пояснюється наявність умлаута в словотворчої моделі. Так, в минулому каузативними дієсловами були leiten (від and lidan-йти; пр.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1
1.1 Характеристика дієслова як частини мови
1.2 Класифікація німецьких дієслів
1.3 Засоби і способи дієслівного словотвору у німецькій мові
Розділ 2. Словотвір дієслів німецької мови
2.1 Безсуфіксне утворення дієслів
2.2 Префіксація як спосіб утворення дієслова
2.3 Суфіксація та словоскладання як способи утворення дієслова