Аналіз промислових умов експлуатації систем автоматизованого контролю та основні параметри, які впливають на вірогідність отриманих даних. Модель системи автоматизованого контролю. Дослідження запропонованих алгоритмів використання методу деформації.
Аннотация к работе
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукРоботу виконано на кафедрі автоматизації виробничих процесів Державного вищого навчального закладу «Український держаний хіміко-технологічний університет», Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, м. Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного технічного університету за адресою: 83001, м. З урахуванням впливових факторів було визначено цільову функцію ефективності методу деформації характеристики перетворення вимірювального каналу та граничні умови для вибору адитивного чи мультиплікативного циклу деформації. Применение комплексного подхода повышения достоверности контроля позволяет, имея базовый набор элементарных средств контроля, путем изменения взаимосвязей между ними, а также алгоритма контроля образовывать гибкие автоматизированные средства, ориентированные на целый класс объектов, которые характеризуются одинаковой формой представления исходящих и/или входящих величин, воспроизводящих контролируемые параметры. Установлено, что увеличение количества циклов деформации не приводит к изменению предельных условий, что позволяет упростить алгоритм использования метода деформации характеристики преобразования измерительного канала и не рассчитывать предельные условия для каждого последующего цикла деформации.Оптимальний режим роботи спалювального устаткування в остаточному підсумку призводить до економії палива, зниження витрат електроенергії вентиляторами, підвищення ККД устаткування, а найголовніше - поліпшення екологічної обстановки. Похибки, що виникають при цьому, будуть змінюватися відповідно до того, на яких виробництвах буде проводитися контроль. Універсального способу підвищення точності та вірогідності не існує, а для вирішення цього завдання використовуються різноманітні методи, засоби та умови вимірювань. Застосування комплексного підходу підвищення вірогідності контролю дозволяє, при наявності базового набору елементарних засобів контролю, шляхом зміни взаємозвязків між ними, а також алгоритму контролю утворювати гнучкі автоматизовані засоби, орієнтовані на цілий клас обєктів, що характеризуються однаковою формою подання вихідних та/або вхідних величин, які відтворюють контрольовані параметри. Дисертаційну роботу виконано в рамках державної бюджетної теми № 0106U003421 за темою „Розробка теоретичних основ і створення енергоресурсозберігаючих АСК ТП”, що виконується на кафедрі автоматизації виробничих процесів Державного вищого навчального закладу „Український державний хіміко-технологічний університет”.Відповідно до визначених факторів, що призводять до мультиплікативної та адитивної складової похибки вимірювального каналу в промислових умовах, було сформульовано основні напрямки зменшення цих впливів: 1) конструкторські заходи (створення більш точних засобів вимірювання та екранування вимірювальних каналів); За результатами проведеного аналізу встановлено, що на ймовірність прийняття помилкових рішень впливає не тільки співвідношення адитивної і мультиплікативної складових систематичної похибки вимірювального перетворення, але й їх знаки. Аналіз структурно-алгоритмічних методів засвідчив, що для промислових умов найбільшою мірою підходить метод деформації характеристики перетворення вимірювального каналу, який уточнює модель характеристики перетворення в межах граничних значень. Ознакою цієї групи методів є те, що в межах граничних значень виділяється величина, пропорційна до похибки перетворення, яка далі використовується для деформації характеристики перетворення ІВК. Алгоритм деформації характеристики здійснюється таким чином: величина, пропорційна до результату перетворення х01 = ХВ, використовується для зміни кута нахилу характеристики перетворення (зміна чутливості), а х02 = ХН - для адитивного її переміщення.У дисертаційній роботі вирішено актуальну науково-технічну задачу, удосконалено систему екологічного контролю викидів шкідливих речовин в атмосферу на підприємствах, що дозволило знизити викиди на 2-3 %. Вказаний результат досягається за рахунок підвищення вірогідності контролю на основі структурно-алгоритмичного методу деформації характеристики перетворення вимірювального каналу. Розроблений алгоритм використання методу дозволив до 20 разів зменшити ймовірність прийняття помилкових рішень. Визначено критерії вибору адитивного або мультиплікативного циклу деформації та загальної кількості циклів, що дозволяє, виходячи з співвідношення складових похибки вимірювального каналу, довжини допускового інтервалу, параметрів закону розподілу можливих значень контрольованої величини та точності формування допоміжних величин, вибирати необхідну кількість циклів деформації для забезпечення заданої вірогідності контролю.