Життєвий шлях, наукова та громадська діяльність видатного вченого та суспільного діяча А.С. Синявського. Аналіз праць вченого з історії, археології, педагогіки, географії. Роль і місце вченого в розвитку національно-визвольного руху і української науки.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМЕНІ І.П.КРИПЯКЕВИЧАІ.Крипякевича НАН України у відділі нової історії України (м.Львів). Науковий керівник - доктор історичних наук, професор, академік НАН України Ісаєвич Ярослав Дмитрович, Інститут українознавства ім. Офіційні опоненти - доктор історичних наук, професор ПЛИСЮК Василь Пилипович, Львівський аграрний університет, завідувач кафедри українознавства; Захист відбудеться “4” травня 1999 р. о 15 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 в Інституті українознавства ім.На сучасному етапі розвитку України історикам доводиться по-новому вивчати минуле українського народу, його тривалу боротьбу за власну самостійну державу, - на новій методологічній основі, вільній від будь-яких ідеологічних догматів. Одним з визначних діячів національного, культурного та політичного руху, борців за сучасну Україну, був Антін Синявський, вивчаючи багатий життєвий досвід якого, ми водночас поповнюємо джерельний запас наших знань про події кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. в Україні і глибше досліджуємо такі проблеми української історії як діяльність революційних гуртків української молоді 80-х рр., Київської та Одеської Громад, зародження політичних партій, історія “Просвіти”, Товариства українських поступовців, революційні події 1917-1920 рр., розвиток освіти й науки першої половини ХХ ст., діяльність Всеукраїнської Академії наук, становлення української журналістики і публіцистики, педагогіки, сталінські репресії, українізація і гоніння на українську культуру. Дослідження життя А.Синявського вносить багато нового до біографій М.Грушевського, В.Антоновича, Д.Яворницького, Д.Багалія, І.Франка, М.Драгоманова та інших діячів історії України. При цьому визначено такі завдання: на підставі аналізу історичних джерел вивчити життя і діяльність А.Синявського і, беручи до уваги всі обставини в яких він жив, написати наукову, обєктивну біографію вченого; розкрити характер і зміст його громадської праці, наукової діяльності, педагогічної роботи; проаналізувати історичні погляди, оцінку ним найважливіших історичних проблем. В цьому ж архівосховищі знайдено і використано в дисертації листи А.С.Синявського до Д.І.Яворницького (фонд 10, 24 од.зб.) за 1902-1927 рр., а також два листи батька і брата дружини Синявського Ніни Григорівни Г.Т. та Л.Г.Гаркушевських (фонд 10).Лише в 1990 році, коли став доступний архів вченого, автор дисертації, вивчивши його матеріали, почав пропагувати імя і справи вченого, публікуючи статті у міській, обласній та республіканській пресі, а згодом, у 1993 році, видавши монографічне дослідження “З вірою в українську справу: Антін Степанович Синявський” (К.: Либідь, 1993. Серед серйозних досліджень, які присвячені лише якійсь одній проблемі з життя А.Синявського, дисертант називає статті М.Ковальського та С.Абросимової, які торкнулися діяльності А.Синявського як голови Катеринославської вченої архівної комісії (“Археографический ежегодник” за 1988 г. В передмові до “Вибраних праць А.Синявського” є біографічна розвідка С.Білоконя “Антін Синявський та його доба”, яка вигідно вирізняться на тлі інших статей глибиною змісту і широкою джерельною базою, аналізом творчого доробку вченого. У другому розділі - “Антін Синявський в перший період життя (1866-1920)” виділено чотири підрозділи, в яких досліджується життя, навчання і праця А.Синявського 1) в Києві (1866-1889), 2) в Одесі і Царстві Польському (1890-1900) і 3) в Катеринославі (1901-1919). - з М.Грушевським, на якого А.Синявський мав у студентські роки значний вплив і якого Грушевський дуже часто (близько 30 разів) згадує у своєму “Щоденнику”. А.Синявський був активним учасником молодіжного народницького (українофільського) гуртка “Хрестоматія”, згодом драгоманівського гуртка М.Ковалевського “Молочний путь”.