Синтез дрібнодисперсного магнетиту, його фiзико-хiмiчні дослідження, основні показники й методи контролю якості. Якісний та кiлькiсний склад гідрофільної магнітної рідини. Параметри "Магнетитової мазі" та мазі "Левомеколь", контроль властивостей мазі.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі неорганічної хімії Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоровя України. Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, доцент Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри неорганічної хімії Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри фармацевтичної хімії доктор фармацевтичних наук, профессор З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м.Це пояснюється успішним впровадженням великої кількості методів лікування за допомогою дії магнітного поля, наявністю переконливих фактів його біологічної дії. З урахуванням успішної біологічної дії самого магнітного поля, та його здатності потенціювати дію лікарських речовин, магнітний лікарський засіб повинен мати прогнозовано більшу фармакологічну активність у порівнянні з немагнітними аналоговими засобами. Але відсутність нормативно-технічної документації, затверджених методів стандартизації магнетиту суттєво перешкоджає широкому застосуванню часток дрібнодисперсного магнетиту у фармацевтичній практиці. Синтез магнетиту, всебічні фізико-хімічні його дослідження з метою розробки проекту технічних умов та стабільної магнітної рідини на гідрофільній основі для фармацевтичних цілей - має велике теоретичне і практичне значення. Це дозволяє потенціювати використання магнетиту в фармацевтичних засобах з принципово новими властивостями - магнітність та магнітокерованість, розширити межі галузей використання ціх засобів, а також вплинути на методику їх застосування.В експериментальній роботі магнетит одержували двома способами - методом хімічної конденсації з водних розчинів солей дво-та тривалентного феруму у лужному середовищі та методом, розробленим на кафедрі неорганічної хімії НФАУ, з використанням електрохімічної стадії. За результатами двох методів аналізу встановлено, що обидва методи синтезу магнетиту придатні для використання в фармацевтичній промисловості. Метод є високоекспресний, дозволяє визначати широкий спектр елементів якісно та кількісно i поряд з контролем вмісту ферума може контролювати i наявність домішок. При обгрунтуванні концентрації магнетиту враховувалося, що магнетит повинен своєю певною кількістю забеспечувати магнітні та фармакологічні характеристики магнітної рідини, тому при виборі його концентрації досліджувались магнітні та антимікробні дії зразків мазі. Для магнітної рідини з концентрацією магнітного наповнювача (магнетиту) 12, 19 та 26% були побудовані криві намагніченості та визначено їх антимікробну активність (табл.Доведено ефективність використання магнетиту в магнітокерованих мяких лікарських формах на гідрофільній основі. Вивчено якісний, кількісний склад та магнітні властивості часток магнетиту, одержаних методами хімічної конденсації та методом електролітичного осадження, для чого було запропоновано методи рентгенофлуоресцентного та спектрофотометричного аналізів. Встановлено, що обидва методи синтезу дозволяють одержувати частки магнетиту зі сходними високими значеннями вмісту основної речовини (Fe3O4-95%) та магнітних характеристик (намагніченість насичення 340 та 350 КА/м). Вивчено розмір часток дрібнодисперсного магнетиту магнітогранулометричним методом за кривою намагнічування, за оптичними властивостями магнітних суспензій, а також й прямими методами за допомогою електронного мікроскопу. Встановлено, що запропоновані методи синтезу дозволяють одержувати частки магнетиту розміром 10-15нм з частковим агрегуванням часток у кластери 50-100нм.