Синтез, вивчення основних властивостей кополімерів 2-трет-бутилперокси-2-метил-5-гексен-3-іну (ВЕП) та вищих естерів (мет)акрилової кислоти. Локалізація пероксидних груп на низькоенергетичних поверхнях. Модифікація поверхні вільнорадикальним прищепленням.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук: "СИНТЕЗ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КОПОЛІМЕРІВ 2-ТРЕТ-БУТИЛПЕРОКСИ-2-МЕТИЛ-5-ГЕКСЕН-3-ІНУ З ВИЩИМИ ЕСТЕРАМИ (МЕТ)АКРИЛОВОГО РЯДУ"Науковий керівник - заслужений діяч науки і техніки України, доктор хімічних наук, професор Воронов Станіслав Андрійович, Національний університет "Львівська політехніка", завідувач кафедри органічної хімії Офіційні опоненти - доктор хімічних наук Нізельський Юрій Миколайович, Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України, провідний науковий співробітник доктор хімічних наук, професор Чуйко Леонід Сидорович, Національний університет "Львівська політехніка", професор кафедри технології біологічно-активних сполук, фармації та біотехнології Захист відбудеться 9 грудня 2002 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.01 у Національному університеті "Львівська політехніка" (79013, м.Така активація у відношенні до поверхонь поліолефінів може бути реалізована шляхом синтезу нового типу гетерофункціональних пероксидовмісних кополімерів, здатних за рахунок міжфазної активності, забезпеченої введенням ланок вищих (мет)акрилатів, локалізувати на поверхні пероксидні групи. Робота виконана на кафедрі органічної хімії Інституту хімії і хімічних технологій Національного університету "Львівська політехніка" і є частиною досліджень з тем "Синтез нових компатибілізаторів на основі поверхнево-активних пероксидовмісних олігомерів та створення полімерних сумішей поліолефінів, синтетичних мембран, а також, функціональних полімерних мікросфер", № держреєстрації 0198U002338, "Радикальні процеси на міжфазній границі полімер-полімерних сумішей, що ініціюються пероксидовмісними компатибілізаторами різної природи", № держреєстрації 0100U000505 та "Конструювання багатофазних полімерних систем з використанням гетерофункціональних поліпероксидів для створення композиційних полімер-полімерних та біосумісних матеріалів", № держреєстрації 0102U001169. Для досягнення цієї мети було необхідно: дослідити особливості кополімеризації 2-трет-бутилперокси-2-метил-5-гексен-3-іну з вищими естерами (мет)акрилової кислоти (бутилакрилатом (БА), гексилакрилатом (ГАТ), октилметакрилатом (ОМА), 2-етилгексилакрилатом (ЕГА), лаурілметакрилатом (ЛАМА)); Реакція кополімеризації ВЕП з вищими естерами (мет)акрилової кислоти, властивості отриманих кополімерів та їх здатність модифікувати поверхні поліолефінів. Для дослідження кополімеризації пероксидовмісного мономера ВЕП з рядом вищих естерів (мет)акрилового ряду та властивостей отриманих на їх основі кополімерів застосовували газорідинну та рідинну хроматографію, ІЧ-спектроскопію, ПМР та ЯМР 13С-спектроскопію, турбідиметрію, визначення енергетичних характеристик поверхні за методом двох рідин, визначення молекулярної маси кополімерів засобами гель-проникної хроматографії, ізотермічної перегонки та віскозиметрії, еліпсометричний мапінг, атомно-силову мікроскопію.В першому розділі наведено огляд літератури з проблем полімеризації та кополімеризації пероксидних і акрилових мономерів та з тематики термічного розкладу пероксидних мономерів та їх (ко)полімерів. В третьому розділі викладено результати дослідження процесу кополімеризації ВЕП з вищими естерами (мет)акрилового ряду та встановлення основних характеристик пероксидовмісних кополімерів.Порівняння кінетичних кривих витрати (мет)акрилатних комономерів з кривими витрати ВЕП показує, що конверсія пероксидного мономера завжди в 1.3?2 рази перевищує конверсію (мет)акрилатного комономеру. Для випадку кополімеризації з ОМА, початкова концентрація ВЕП в області концентрацій до 0.16 моль/дм3 практично не впливає на швидкість витрати ВЕП, подальше ж збільшення [ВЕП]0 приводить до збільшення швидкості його витрати. Вплив початкової концентрації (мет)акрилатного комономеру ([Ак]0) має традиційний характер як на швидкість його витрати, так і на швидкість витрати пероксидовмісного комономеру: збільшення [Ак]0 приводить до пропорційного збільшення швидкості витрати обох комономерів. Це підтверджується і залежністю середньої молекулярної маси зразків кополімеру з конверсією ВЕП (рис.2(б)): при конверсіях ВЕП менших за 45?55 % середня молекулярна маса практично залишається незмінною, але при вичерпуванні пероксидовмісного комономеру в полімеризаті до концентрації ~ 0.1 моль/дм3 молекулярна маса зразків кополімерів починає доволі різко зростати. Вплив [Ак]0 на середню молекулярну масу є вагомим і має традиційний характер: збільшення його концентрації приводить до пропорційного збільшення середньої молекулярної маси.У дисертації представлено розроблені наукові та практичні основи синтезу нових пероксидних кополімерів шляхом радикальної кополімеризації 2-трет-бутилперокси-2-метил-5-гексен-3-іну з рядом вищих естерів (мет)акрилового ряду.