Визначення постулатів синтезу красного письменства зі суміжними видами мистецтва на основі трактату Івана Франка "Із секретів поетичної творчості". Особистісні передумови омузичення прозових творів буковинської авторки на прикладі прози О. Кобилянської.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукУпродовж усієї історії мистецтва розвиток його стимулювали зсередини дві діалектично взаємозалежні тенденції: тенденція до специфікації видів і тенденція до взаємодії, зокрема синтезу їх. Питання синтезу мистецтв у прозі буковинської письменниці ще за її активного творчого життя відкрили І. Кобилянської вийшло і перше дослідження музичних і звукових моментів у її творах С. Нагорної. Потім порушували проблеми синтезу мистецтв у прозі О. Кобилянської її прагненням реалізувати в літературі свої природні задатки й до суміжних з письменством видів творчості; зясувати способи досягнення означених ефектів та сформулювати попередні (остаточні потребують аналізу художніх текстів не одного автора) положення теорії синтезу мистецтв.Перший розділ «Синтез мистецтв як літературне явище» присвячено теоретизації явища синтезу красного письменства з музикою і малярством: зясуванню специфіки та встановленню критеріїв даної форми взаємодії між мистецтвами, формулюванню способів досягнення літературним твором музичних і малярських ефектів. Уявний, а відтак умовний синтез самодостатніх мистецтв - літератури й музики, літератури й малярства, музики й малярства до типових явищ не належить. Типологічний звязок між мистецтвами характеризується сурядністю, рівноправністю; однотипні явища в різних видах мистецтва зявляються іманентно, отже, незалежно; твір, типологічно споріднений з твором іншого мистецтва, постає без ефективного втручання того іншого виду. Франко застосував до аналізованих і порівнюваних мистецтв рецепторний критерій; представив літературу як мистецтво сугестії думок, почуттів, уявлень; найефективнішим способом сугестії визнав номінативне слововживання; порушив проблему адекватної авторовому задуму рецепції твору; а головне - зясував способи, якими письменник може досягти музичного й малярського ефектів. У другому розділі «Музична концепція творчості Ольги Кобилянської» зясовуються особистісні передумови омузичення прози буковинської авторки та від твору до твору в послідовності появи їх простежується реалізація у літературі музичного покликання письменниці.