Специфіка поведінки структуроформуючих лігандів, алільних похідних азометинів та тіосемікарбазиду в -комплексах купруму(І). Отримання комплексних сполук у вигляді монокристалів, їх рентгеноструктурний і кристалохімічний аналіз, формування висновків.
Аннотация к работе
Синтез і стереохімія р-комплексів Cu(I) з алільними похідними азометинів та тіосемікарбазидуСеред структуроформуючих чинників, що можуть бути використані при розробці таких лігандів, є: напрямленість функціональних груп щодо потенційної взаємодії з центральним атомом; жорсткість окремих структурних фрагментів ліганду; наявність хелатних груп, за допомогою яких можна досягнути заданої геометрії координаційного оточення; здатність функціональних груп до утворення міцних водневих звязків. Проте вивчено лише декілька структур таких сполук, а систематичні дослідження р-комплексів купруму(І) з азометиновими лігандами та похідними тіосемікарбазиду раніше не проводились. Дисертант виконував експериментальні дослідження з синтезу та рентгеноструктурного аналізу р-комплексів Cu(I) з алільними похідними азометинів. Отримані результати можуть бути корисними для фахівців, які працюють над проблемами фіксації атома металу в нехарактерному координаційному оточенні з подальшим використанням активованого центрального атома для зворотнього звязування молекул O2 і CO чи фотохімічної ізомеризації таких комплексів з метою регенерації сонячної енергії. У першому розділі наведено літературні дані щодо кристалічних структур відомих р-комплексів Cu(І) з протонованими азотистими основами та азометиновими лігандами, а також сполук купруму(І) з тіоамідними лігандами.На відміну від раніше досліджених р-комплексів Cu(І) віддалення апікального ліганду від ц.а. відбувається лише за рахунок міграції атома Металу до площини екваторіальних лігандів. Міцне звязування структуроформуючих лігандів з атомом Купруму та участь ліганду в системі міцних водневих звязків забезпечують жорсткість координаційних поліедрів, в яких атоми Металу більше пристосовуються до свого оточення, ніж реалізують власні стереохімічні вподобання. Напрямленість і конформаційна жорсткість функціональних груп в азометинових лігандах та похідних тіосемікарбазиду вигідно відрізняє їх від лігандів нітрильної чи амінної природи, які в першу чергу задовільняють стереохімічні вимоги металоцентру. Атоми Br схильні займати апікальне положення по відношенню до ц.а., атоми Cl - екваторіальне. Така поведінка несе в собі структуроформуючу роль ліганду: з одного боку, водневі звязки впливають на будову неорганічного фрагменту, з іншого - жорстка фіксація частини органічної молекули зменшує ефективність р-взаємодії.