Вивчення результатів перетворень гідразонів 2-ацилметил-1Н-бензімідазолів. Новий підхід до рециклізації сполук з утворенням піразолів: фіксування або ініціювання її ацилюючими реагентами. Розробка препаративних методів отримання корисних речовин.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наукРобота виконана у відділі хімії біологічно активних речовин Інституту органічної хімії Національної Академії Наук України. Науковий керівник: академік НАН України, доктор хімічних наук, професор Лозинський Мирон Онуфрійович, завідувач відділу хімії біологічно активних речовин, директор Інституту органічної хімії НАН України, м. Офіційні опоненти: доктор хімічних наук, професор Ільченко Андрій Яковлевич, провідний науковий співробітник Інституту органічної хімії НАН України, м. Київ. доктор хімічних наук, професор Швайка Олексій Павлович, завідувач відділу хімії азолів Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім.Слід зауважити, що рециклізації надто стійких гетероароматичних циклів, у тому числі бензімідазолу, вивчені недостатньо. Синтез сполук бензімідазолу, придатних до такого перетворення; вивчення факторів та знаходження засобів, що сприяють селективному перебігу цільової рециклізації. Робота виконувалася в рамках наукової теми відділу хімії біологічно активних речовин Інституту органічної хімії НАН України (№ держреєстрації 0195U004938), проекту Державного фонду фундаментальних досліджень (№ 3.04/0414), вона підтримана грантами за Міжнародною науково-освітньою програмою фонду “Відродження” (№ GSU 053244) і Міжнародного наукового фонду (№ PSU 083063). Вперше здійснено рециклізацію гідразонів 2-ацилметил-1Н-бензімідазолів у сполуки піразолу та 1-[3(5)-піразоліл]бензімідазолу, а також циклоконденсацію в сполуки 2-(4-піразоліл)-та 2-(3-індоліл)бензімідазолів. Основні результати роботи були представлені на XVII та XVIII Українських конференціях з органічної хімії (Харків, 1995; Дніпропетровськ, 1998), Українській конференції “Хімія азотовмісних гетероциклів” (Харків, 1997), XIII Науковій конференції з біоорганічної хімії та нафтохімії (Київ, 1998), XXVI Конференції молодих учених з органічної та елементорганічної хімії (Київ, 2000), Регіональній конференції молодих учених та студентів з актуальних питань хімії (Дніпропетровськ, 2000).Отже, на першому етапі завдання полягало у синтезі 1,3-діелектрофілів, що містять один із реакційних центрів у положенні 2 бензімідазольного циклу, і пошуку підходів до гідразинолізних рециклізацій цих сполук. Встановлено, що їх морфоліноліз або алкоголіз протікає з розривом N-і О-ацильних звязків і веде до раніше невідомих 1,3-діелектрофілів - 2-фенацил-1Н-бензімідазолів 3а-г. Сполуки 3а-г, як нами знайдено, при взаємодії з гідразинами дають досить стійкі гідразони 4а-ж без будь-якої рециклізації. Його взаємодія з бензоїлгідразином супроводжується рециклізацією при каталізі етилатом натрію і відразу приводить до цільового бензоїлгідразону 4з. Зважаючи на результати, отримані на попередньому етапі, ми запропонували фіксувати утворення продуктів рециклізації типу ІІ конденсацією з ацилюючими реагентами і, тим самим, сприяти перезамиканню бензімідазольного циклу.Встановлено, що гідразин, арил-і ацилгідразини за звичайних умов реагують з 2-ацилметил-1Н-бензімідазолами по карбонільній групі і без будь-якої рециклізації дають досить стійкі відповідні гідразони, арил-і ацилгідразони. Показано, що рециклізація гідразонів 2-фенацил-1Н-бензімідазолів відбувається при підвищених температурах у присутності кислот і, не зупиняючись на стадії утворення очікуваних о-аміноанілінопіразолів, супроводжується подальшою конденсацією з вихідними гідразонами, що приводить до 2-арил-1-[3(5)-піразоліл]-1Н-бензімідазолів. Зясовано, що рециклізація гідразонів 2-фенацил-1Н-бензімідазолів у присутності ацилюючих реагентів (диметилформаміду, карбонових кислот, ароїлхлоридів) протікає при підвищених температурах (150-200 ?С) і має препаративне значення для отримання 1-[3(5)-піразоліл]-1Н-бензімідазолів.Дзвинчук И.Б., Лозинский М.О., Выпирайленко А.В. Дзвинчук И.Б., Выпирайленко А.В., Лозинский М.О. Дзвинчук И.Б., Выпирайленко А.В., Лозинский М.О. Дзвинчук И.Б., Выпирайленко А.В., Лозинский М.О. Дзвинчук И.Б., Выпирайленко А.В., Лозинский М.О.
План
2. Основний зміст роботиОсновний зміст дисертації викладено в роботах