Розробка і апробація методики синтезу широкого колу глікозидів N-ацетил-D-глюкозаміну з агліконами різноманітної природи з використанням каталітичної міжфазної системи "тверде тіло-органічний розчинник". Визначення їх медико-біологічних властивостей.
Аннотация к работе
Національна Академія Наук України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наукВідзначимо, що, не дивлячись на наявність високої біологічної активності у ряду похідних N-ацетилглюкозаміну, а також доступність відповідного глікозил-донору - ?-D-глюкозамінілхлориду, введення залишків цього аміноцукру в молекули біологічно активних сполук систематично не вивчалося. В той же час реакції, що каталізуються краун-етерами, в системах «тверде тіло - органічний розчинник», які забезпечують мякі умови синтезу, еквімольне співвідношення реагентів, в хімії глікозидів нейтральних і 2-аміноцукрів використовувалися тільки для вирішення локальних синтетичних завдань. Мета роботи - синтезувати широке коло глікозидів N-ацетил-D-глюкозаміну з агліконами різноманітної природи з використанням каталітичної міжфазної системи «тверде тіло - органічний розчинник» і вивчити їх медико-біологічні властивості. Досягнення поставленої мети вимагало вирішення наступних завдань: · на прикладі модельної реакції глікозилювання фенолу ?-D-глюкозамінілхлоридом в міжфазній системі «тверде тіло - органічний розчинник» вивчити фактори, що впливають на склад і виходи продуктів, що утворюються; Розроблено загальний спосіб отримання глюкозамінідів глікозилюванням сполук, що містять легко депротоновані оксиген-, нітроген-і сульфурвмісні групи в реакції, що каталізується краун-етерами, в міжфазній системі «тверде тіло - органічний розчинник», що відрізняється від відомих підходів економічністю, методичною простотою, мякими, не деструктивними умовами проведення синтезу і виділення цільових продуктів.Його присутність, порівняно з процесами без каталізатора, у 4-15 разів скорочує тривалість реакції, забезпечуючи 100% конверсію субстрату 1 і на 9-11% підвищує вихід глікозиду 2. Феноляти Li, Na, K, NAOH, KOH, безводний Na2CO3, приводять до низьких виходів глікозиду 2 внаслідок зміни маршруту реакції в бік утворення побічних продуктів - 1,2-глікозеєну 4, оксазоліну 3, а також помітної деструкції вуглеводів в реакційній суміші. Першу склали [3.3]ДБ18К6, 18К6, 15К5, ТБ24К8, для яких збільшення кількості основи супроводжується підвищенням виходу глікозиду 2 на 23-37%, внаслідок зменшення внеску побічних процесів. Збільшення кількості основи до 4,5 моль, як показали досліди з 4-метокси-і 4-нітрофенолом, ?-і ?-нафтолами, забезпечувало суттєве скорочення тривалості реакції і підвищення виходів глікозидів. З надлишком К2СО3 (4,5 моль) реакція завершується за 28-30 год і супроводжується утворенням 2-ацетамідо-1,3,4,6-тетра-О-ацетил-2-дезокси-?-D-глюкопіранози.У дисертації успішно вирішене актуальне наукове завдання хімії вуглеводів: на основі розробленого способу побудови 1,2-транс-глікозидного звязку в 2-ацетамідо-2-дезокси-D-глюкозі синтезований широкий ряд ?-D-глюкозамінідів з агліконами різної природи, здійснена їх хімічна модифікація, вперше отримані дані по протизапальній, психотропній, бактерицидній активності синтезованих сполук, що свідчить про перспективність продовження досліджень в даному напрямі. Вперше в модельній міжфазній («тверде тіло - органічний розчинник») реакції глікозилювання фенолу 2-ацетамідо-3,4,6-три-О-ацетил-2-дезокси-?-D-глюкозамінілхлоридом оптимізовані умови проведення процесу, виявлені фактори, що визначають конверсію субстрату, вихід цільового глікозиду і склад продуктів реакції. Маршрут каталітичної міжфазної («твердий K2CO3 - органічний розчинник») реакції ?-D-глюкозамінілхлориду з різними нуклеофілами і виходами цільових продуктів поряд з факторами, що виявлені в модельній реакції, визначаються структурними особливостями глікозил-акцепторів. В порівнянні з відомими способами глікозилювання, використання запропонованої міжфазної каталітичної системи виключає застосування надлишку реагенту, дозволяє досягти більш високого ступеня конверсії глікозил-донору і знизити внесок побічних процесів, що полегшує виділення цільових глюкозамінідів без додаткових процедур очищення.