Здійснення аналізу виявів синтетизму та аналітизму. Визначення таксономії синтетичних та аналітичних морфологічних одиниць української та російської мов у синхронічному та діахронічному планах. Аналіз міжрівневих рефлексів еволюційно-типологічних змін.
Аннотация к работе
Національна Академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наукРоботу виконано на кафедрі загального та українського мовознавства Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України Науковий консультант - доктор філологічних наук, професор Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор доктор філологічних наук, доцент Захист відбудеться 24 лютого 2004 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 для захисту докторських (кандидатських) дисертацій при Інституті мовознавства ім.Вивчення цієї проблематики здійснювалося на матеріалі різних мов і реалізувалося в працях методологічного змісту та розвідках еволюційно-типологічного плану (О.В.Баклушин, Ш.Баллі, В.Г.Гак, Дж.Грінберг, М.М.Гухман, І.Дуриданов, Н.Є.Ільїна, Г.П.Їжакевич, В.І.Кононенко, О.А.Колесников, Л.В.Кузьмичева, О.І.Москальська, Й.П.Мучник, Є.О.Нелісов, М.В.Панов, Е.Сепір, В.С.Сидорець, О.І.Смирницький, О.В.Чешко, А.А.Юлдашев, В.М.Ярцева). Переважний інтерес для дослідників становили два ключові питання: (1) яку мову вважати досконалішою - синтетичну чи аналітичну і (2) чи є аналітизація закономірною еволюційною перспективою для синтетичних мов. Спроба визначити чинники, що впливають на характер еволюційно-типологічних змін у близькоспоріднених мовах, узгоджується із загальним експланаторним напрямом сучасних лінгвістичних розвідок і спричинена необхідністю зясувати критерії для адекватної оцінки еволюційно-типологічних процесів. Думка О.О.Потебні про звязок між змінами граматичних значень і засобів їх вираження, підтримана В.М.Жирмунським при розгляді ознак аналітизму в німецькій мові, на жаль, не знайшла розвитку в дослідженнях виявів аналітизму в українській та російській мовах. Досягнення мети вимагає вирішення таких завдань: 1) створення єдиної несуперечливої поняттєво-термінологічної бази дослідження; 2) здійснення системного аналізу виявів синтетизму та аналітизму; 3) визначення типу морфологічної одиниці мови, за допомогою якої систематизуються прояви синтетизму та аналітизму; 4) визначення таксономії синтетичних та аналітичних морфологічних одиниць української та російської мов у синхронічному та діахронічному планах; 5) виявлення еволюційно-типологічних тенденцій та характеру їх реалізації; 6) зясування складу чинників, що спричиняють еволюційно-типологічні зміни; 7) аналіз міжрівневих рефлексів тих еволюційно-типологічних змін, що спостерігаються в морфологічних системах досліджуваних мов.Синтетизм та аналітизм визнаються типологічними властивостями мови (типами в мові), маніфестованими формально подільними номінативними одиницями, семантична структура яких складається з основного та модифікаційного значень, а формальна - з основного елемента та форматива. Синтетизм та аналітизм визначаються як загальносистемні типологічні властивості (типи в мові), а морфологічний синтетизм та морфологічний аналітизм є різновидами реалізації цих типологічних властивостей мови в одній з її підсистем - морфологічній. Визнання можливості різнорівневої маніфестації синтетизму та аналітизму розширює уявлення про денотативну сферу цих понять і водночас конкретизує можливості досліджуваного предмета (морфологічного синтетизму та аналітизму) відносно загального визначення еволюційно-типологічних змін у мові. Оскільки становлення нових синтетичних та аналітичних засобів дієслівного формотворення в українській та російській мовах зумовлені узгодженими між собою еволюційними процесами, співіснування цих засобів в обох досліджуваних мовах загалом характеризуються відношеннями функціонального доповнення, а не конкурентного протистояння. При вираженні значень тих категорій, що в обох мовах мають тотожну семантичну структуру (вид, час, особа), в разі якщо існують коливання між синтетичною та аналітичною репрезентацією певної грамеми, українська мова більшою мірою тяжіє до синтетичності, російська - до аналітичності (пор. вираження майбутнього недоконаного, сумісної особи, диференціацію синкретичного значення двовидових дієслів).