Синтаксична репрезентація мовної особистості в лінгвістичному дискурсі. Об’єктом дослідження стали окличні та інтонаційно незакінчені речення. Їх розглянуто як синтаксичні засоби вираження експресивності в різножанрових працях українських учених.
Аннотация к работе
Синтаксична репрезентація мовної особистості вченого-лінгвістаThe following general and special research methods have been used: descriptive method has been used in the process of scientific qualification of the recorded syntaxemes; the method of contextual interpretation has been applied to reconstruct the semantic of syntactic means; linguostylistic analysis has been conducted to describe the features of linguistic discourse. Мовну особистість репрезентовано в науковому дискурсі за допомогою різних типів речень за метою висловлювання й модальністю, що відрізняються змістом та оформленням. Мета наукової розвідки - репрезентувати мовну особистість ученого-лінгвіста через аналіз функціонування синтаксичних одиниць на прикладі окличних та інтонаційно незакінчених речень, висвітлити прагматичний потенціал таких структур у лінгвістичному дискурсі. Власне окличні речення реалізують модусні категорії емоційного ставлення, зокрема в зібраному матеріалі переважає почуття захоплення вдалими поетичними заголовками, сюжетами, образами, можливостями української мови тощо, напр.: А скільки фразеологізмів, усталених висловів засвоїла українська літературна мова з фольклорної криниці! Зазвичай окличному висловленню передує думка, яка, здається, унеможливлює вираження захоплення, фактично це те, що слугує певним обмеженням, те, наперекір чому така емоція виявляється, оскільки вчений глибоко розуміє досліджуване.