Сутність та ознаки речення як мовної одиниці, загальна характеристика його головних і другорядних членів. Диференційні та семантичні ознаки означень, їх класифікація за способом підрядного зв"язку і морфологічне вираження. Прикладка як різновид означення.
Аннотация к работе
Херсонський державний університет Кафедра слов’янських мов та методик їх викладання курсова робота з української мови з теми: Синтаксична категорія означення в структурі простого речення Студентки IV курсу 411 групи (напряму підготовки російська, українська мова та література) Котлюба В.Я Доктор філологічних наук, професор Л. Просте речення як монопредикативна одиниця 1.1 Речення як мовна одиниця, його основні ознаки 1.2 Поняття про члени речення 1.3 Загальна характеристика другорядних членів речення Висновки з розділу I Розділ II. Пізнати і визначити речення намагалися не тільки мовознавці такі як Ф.І Буслаєв, О.О Потебня, О. Шахматов, П. Фортунатов, О. Пєшковський, а й логіки, філософи, психологи, і навіть математики. Одні вчені дотримуються традиційного принципу, другі заперечують такий підхід, треті уточнюють традиційну класифікацію. ХХ ст., було дано вичерпний аналіз другорядним членам. Поділяв теж на прислівні другорядні члени (компоненти словосполучення) і детермінанти, яким відповідали назви діячів, адресатів, темпоральні, при чинові та інші синтаксеми (на початку речення). Один граматичний центр формують або два головні члени - підмет і присудок (у двоскладному реченні), або тільки один головний член (в односкладному реченні), або нерозкладна на члени речення синтаксична одиниця (нечленоване речення), напр.: Чи вдячний нащадок згадає ж колись Співцеві страждання та муки?. Чупринка); Багато слів написано пером (Л. Костенко); - Леле!. Граматичний центр є водночас предикативним центром, оскільки він утворює предикативну синтаксичну одиницю-конструкцію - речення. (Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / за заг. ред. І.К. Білодіда. К., 1972. 35-36.) Простому реченню притаманна сукупність таких взаємоповязаних формально-синтаксичних і формально виражених семантичних ознак, як наявність структурних схем двоскладних, односкладних і нечленованих речень, способи вираження компонентів структурних схем, ступені вияву предикативності (категорія предикативності у формально-семантичному й формально-синтаксичному планах).