Аналіз основних підходів до вивчення мінімальних синтаксичних структур у сучасному мовознавстві. Визначення диференційних ознак мінімальних синтаксичних конструкцій. З’ясування стилістичної ролі експресивно-волюнтативних синтаксичних міні-структур.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук СИНТАКСИЧНІ МІНІ-СТРУКТУРИ В СИСТЕМІ ВИРАЖАЛЬНО-ЗОБРАЖАЛЬНИХ ЗАСОБІВ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИРоботу виконано на кафедрі загального і словянського мовознавства Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Загнітко Анатолій Панасович, завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету кандидат філолологічних наук, доцент Денисенко Лариса Петрівна, доцент кафедри української мови Запорізького національного університету Захист відбудеться «24» жовтня 2008 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.02 у Запорізькому національному університеті (69063, м.Запоріжжя, вул.Виражально-зображальні можливості сучасної української літературної мови є предметом дослідження багатьох учених і розглядаються на різних рівнях. На особливу увагу заслуговують роботи, у яких вивчається мовно-естетичне відображення екстралінгвального світу засобами різноманітних структур тексту. Необхідний складник таких досліджень - аналіз синтаксичних структур, оскільки стильовою ознакою текстів (художнього, публіцистичного, розмовного) є активне вживання конструкцій, які характеризуються розмаїттям типів, інтонаційним багатством. У лінгвістичних розвідках останніх десятиліть як вітчизняними, так і зарубіжними мовознавцями зроблено спроби зясувати поняття мінімальних структурних схем речень (І.Р. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: проаналізувати основні підходи до вивчення мінімальних синтаксичних структур у сучасному мовознавстві (ХХ - початок ХХІ ст.);До першої групи мінімальних номінативних речень належать такі, що виконують експозиційну функцію, тобто використовуються для змалювання реалій навколишнього середовища, стану людини і виражаються в таких моделях: модель 1 - N; модель 2 - Adj N: Марія. Март. Номінативні структури функціонують у сценічних ремарках і виражаються такими моделями: модель 1 - Adj N; модель 2 - N Prepos. Називні речення, використані на позначення явища або предмета, що характеризується у наступних реченнях, репрезентуються такими моделями: модель 1 - Pron N!; модель 2 - N!: Наше буття! До мінімальних номінативних “присудкових” речень належать ті, що виконують фінальну функцію, узагальнюють попередній зміст і реалізуються в таких моделях: модель 1-N!; модель 2 - Adj N!: Закон! Номінативні мінімальні речення можуть бути спонукально-бажальними та знаходять вияв у таких моделях: модель 1 - N!; модель 2 - Pron N!: Документи!Аналіз текстів художнього, публіцистичного, розмовного стилів свідчить, що синтаксичні міні-структури пройшли апробацію на лінгвостилістичну придатність і виявляють неабиякі виражально-зображальні можливості. У сфері мови мінімальні конструкції є типовим, абстрагованим від мовленнєвої репрезентації зразком, моделлю, за якими в мовленні утворюються конкретні речення. Оскільки основними ознаками розгляданих мінімальних конструкцій є структурні параметри відповідної будови, граматична достатність, смислова завершеність, є підстави визначити їх як мінімально-достатнє сполучення взаємозумовлених синтаксичних конституентів, що утворюють комунікативну одиницю з певним типовим значенням. Волюнтативна функція мови синтезує в єдиний комплекс усі виражальні засоби: парадигми дієслів; вигукові, номінативні, генітивні, вокативні, еліптичні конструкції, слова-речення, фразеологізовані міні-речення; стилістичні фігури. Засобами вираження емотивної, волюнтативної експресії є прислівникові мінімальні структури із семантикою зорового, слухового, а також внутрішнього сприймання, які створюють у тексті характерні описи - опис зовнішнього середовища й опис внутрішнього стану персонажа, оповідача.