Суть понять "словотвірна синонімія" та "синонімічні афікси". Основні типи синонімічних відношень між словотворчими афіксами. Особливості синонімії словотворчих суфіксів та префіксів. Параметри синонімічних рядів, утворених іменниковими префіксами.
Аннотация к работе
Національна академія наук УкраїниРоботу виконано у відділі історії та граматики української мови Інституту української мови НАН України. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Городенська Катерина Григорівна, Інститут української мови НАН України, заступник директора. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Пещак Марія Михайлівна, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, завідувач відділу лінгвістики кандидат філологічних наук, старший викладач Овчиннікова Ірина Ігорівна, Національний педагогічний університет ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту української мови НАН України (м.Ковалик, порушувалося переважно у звязку з вивченням лексичної синонімії, насамперед синонімічних відношень між спільнокореневими лексичними одиницями з різними словотворчими афіксами. Їх називають спільнокореневими синонімами, словотвірними синонімами, варіантами, дублетами, лексико-словотвірними варіантами тощо. Семиряк, спільнокореневі слова з різними афіксами, що передають те саме значення, кваліфікують як варіанти, а синонімами, на їх думку, можуть бути тільки різнокореневі слова. У більшості наукових праць порушувалися тільки часткові питання словотвірної синонімії, причому здебільшого у звязку з вивченням лексичної синонімії, насамперед синонімічних відношень між спільнокореневими лексичними одиницями з різними словотворчими афіксами. Вони зосередили основну увагу на проблемі співвідношення словотвірної і лексичної синонімії, на розмежуванні лексичної варіантності й синонімії.Назви осіб - носіїв процесуальної ознаки з відтінком оцінності вживаються переважно із суфіксом-ник, пор. Суфікси-ан,-ил-,-уг-,-ук-визначають особу переважно за негативною ознакою (критикан, здоровило, жаднюга, злюка), тоді як інші суфікси є формантами контекстної експресивності. Суфікси-ок,-ик можуть поєднуватися з іменниковими твірними основами, до складу яких входять суфікси із значенням зменшеності-експресивності, що спричиняється до появи рядів спільнокореневих демінутивів з різним ступенем емоційно-експресивного забарвлення, пор. Характерно, що в них індивідуальний семантичний контекст твірних основ, тому суфікси майже ніколи не перетинаються, хоч зрідка можливі функціонально-семантичні паралелізми прикметників із суфіксами-к-,-чив-/-лив-,-ущ-,-уч-,-ач-, пор. У розмежуванні спільнокореневих прикметників з цими суфіксами закріплюється тенденція: суфікс-н-вживається здебільшого як якісний, тоді як суфікс-ов-/-ев-усталюється в мові для вираження відносної ознаки переважно в термінологічних словосполученнях, пор.