Мовознавче дослідження синтаксичної синонімії на прикладі простих, ускладнених дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами речень. Огляд складнопідрядних конструкцій у сербській мові. Нарис семантичних співвідношень досліджуваних конструкцій.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ІМ. О.О. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукПоряд зі складними предикативними конструкціями із підрядним реченням, що становлять основне ядро цієї системи, функціонують складносурядні речення та структури перехідного (між простим ускладненим і складним реченням) характеру із напівпредикативною залежною частиною, вираженою дієприкметниковим або дієприслівниковим зворотами. Вивчення типологічних рис, характерних для близьких чи тотожних за значенням синтаксичних одиниць, зокрема напівпредикативних зворотів і підрядних речень, зіставлення їх лексичних, морфологічних та функціонально-граматичних особливостей дозволяє визначити критерії синонімії синтаксичних зворотів і підрядних речень, а також сформулювати ряд основних ознак, які формують синтаксичну опозицію на рівні синонімії. Дослідження синтаксичної синонімії простих речень, ускладнених синтаксичними зворотами, та складнопідрядних конструкцій у сучасній сербістиці залишаються маргінальними, порівнюючи з ґрунтовними розробками східнословянських та західнословянських синтаксистів. Тому назріла потреба детального вивчення специфіки функціонально-граматичної і внутрішньо-семантичної структур синтаксичних зворотів та комплексного дослідження синонімії синтаксичних зворотів і підрядних речень як принципово важливих питань практики сербського усного та писемного мовлення і розвитку функціонально-синтаксичної теорії словянських мов. Мета роботи: використовуючи матеріал художнього та публіцистичного стилів сучасної сербської літературної мови, дослідити можливості та умови функціонування синтаксичних синонімів на прикладі синонімії простих речень, ускладнених синтаксичними зворотами, та підрядних конструкцій у предикативному реченні.У першому розділі - “Семантико-граматичні властивості синонімії синтаксичних зворотів і підрядних речень у сучасній сербській мові” - розглядаються теоретичні проблеми, повязані з граматичними та функціональними особливостями синтаксичних зворотів. На синтаксичному рівні мови один синонімічний ряд можуть утворювати деякі дієприкметникові і дієприслівникові звороти, деякі дієприслівникові звороти і підрядні обставинні речення, деякі дієприкметникові звороти і підрядні означальні речення. Однак, всередині синтаксичної моделі, ускладненої зворотом, існують певні відношення між синтаксичними центрами ускладнення речення і звороту, притаманні вже складним реченням - підрядний або сурядний звязок. У даних конструкціях предикат другого речення виражений дієсловом недоконаного виду, а предикат першого - перфектною формою того самого дієслова, причому, у другому реченні дієприслівниковий зворот теперішнього часу виконує функцію обставини супроводу дії основного дієслова: дія предиката і дія, позначувана дієприслівником, відбуваються одночасно. Дієприкметниковий зворот, який виконує в ускладнення реченні чисто атрибутивну роль, тобто виражає якісну характеристику предмета за дією чи станом, може мати синонімічне підрядне означальне речення; дієприкметниковий зворот, який містить додаткові обставинні синтаксичні значення може мати синонімічне підрядне обставинне речення.